Щодня о 09:00 в Україні відбувається загальнонаціональна хвилина мовчання — символічний момент, коли кожен українець вшановує пам’ять загиблих унаслідок збройної агресії Російської Федерації. Цей ритуал нагадає про тих, чиє життя було обірване війною, і про їхню незламну відвагу.
Сьогодні ми віддаємо належне пам’яті Захарова Олександра Ігоровича — уродженця міста Вилкове Ізмаїльського району, який трагічно загинув унаслідок російської окупації в травні 2025 року.
За інформацією виконавчого комітету Вилківської міської ради, Олександр народився 6 червня 1992 року у Вилковому. Він був єдиною дитиною у родині, отримав освіту в одній із місцевих шкіл. Перед молодим чоловіком відкривалися широкі горизонти, адже він мріяв і починав реалізовувати значні плани на майбутнє.
Під час повномасштабного вторгнення Збройних Сил Російської Федерації Олександр добровільно вступив до лав Збройних Сил України. Він служив у 58-й окремій мотопіхотній бригаді імені гетьмана Івана Виговського, беручи участь у важких бойових операціях на передовій лінії фронту, зокрема на Донеччині.
Основні етапи військової служби Захарова Олександра Ігоровича:
- Активна участь у військових діях у зоні конфлікту, де він демонстрував відвагу та професіоналізм.
- 7 серпня 2024 року отримав поранення під час виконання бойового завдання в районах з інтенсивними бойовими діями.
- Проходив тривале стаціонарне лікування, під час якого його стан здоров’я покращився, однак залишався критичним.
На жаль, 28 травня 2025 року серце захисника перестало битися.
Поховання Олександра відбулося з усіма військовими почестями на місцевому кладовищі рідного міста Вилкове — там, де розпочиналося його життя і мрії.
Цей день щорічно нагадаватиме про мужність і жертовність Захарова Олександра Ігоровича, як і багатьох інших, хто віддав життя за незалежність і суверенітет України.