Згідно з новим звітом німецької консультативної групи German Economic Team (GET) та українського Інституту економічних досліджень (IER), Україна може втратити $1,4 млрд до 2027 року внаслідок впровадження вуглецевої прикордонної політики ЄС, котра може скоротити її експорт заліза й сталі до блоку вдвічі.
Вплив вуглецевого коригування ЄС на економіку України
Механізм врегулювання вуглецевого кордону ЄС (Carbon Border Adjustment Mechanism, CBAM) став предметом великої дискусії в Україні. Якщо Брюссель торік заявляв, що він матиме лише мінімальний ефект на економіку — зниження ВВП усього на 0,01% — Київ наполягає, що фактичний вплив буде значно більшим. Звіт, підготовлений у квітні з метою розв’язання суперечностей між цими позиціями, констатує, що «короткостроковий вплив CBAM на Україну буде сильним і скоординовано зосередженим на початковому періоді» та перевищуватиме очікування ЄС.
Ключові висновки звіту GET та IER
- Очікуване скорочення ВВП України складає 0,7% у короткостроковій перспективі.
- Експорт до ЄС зменшиться на $1,392 млрд у 2026–2027 роках.
- Виробники заліза й сталі, які орієнтовані на ринок ЄС, втратять близько $1,2 млрд — приблизно половину своїх експортних постачань до ЄС.
- Хоча це краще, ніж попереднє попередження металургійного сектору про можливе зниження ВВП на 2,3%, ситуація лишається тривожною для сталеливарної галузі, що вже зазнає тиску через високі тарифи на електроенергію, порушені ланцюги постачання та руйнування внаслідок російських нападів.
- Сегмент цементу, який значно менший за металургію, опиняється під загрозою «майже повного краху»: обсяги виробництва можуть впасти на 96%.
Механізм CBAM, що стартував у січні 2026 року, зобов’язує імпортерів купувати сертифікати, що покривають викиди CO2, пов’язані з виробництвом вуглецево інтенсивних товарів (наприклад, метали та добрива), що походять з країн поза межами ЄС, у тому числі з України. Політика має на меті запобігти «витоку вуглецю», тобто перенесенню забруднення в інші держави, шляхом приведення імпортних витрат до рівня, подібного до того, що чиниться на внутрішньому ринку ЄС.
Додаткові факти щодо експозиції України
- Біля 15% українського експорту до ЄС підпадає під дію CBAM.
- Залізо й сталь становлять 92% цього експорту, і тому є найбільш уразливими секторами.
Головна проблема полягає у застосуванні для виробників поза ЄС дефолтних (за замовчуванням) показників викидів — які, за словами українських посадовців, є «необґрунтовано» завищеними і значно перевищують реальні показники українських сталеплавильників. Наразі Брюссель формує програму верифікації викидів, яка дозволить акредитованим в ЄС верифікаторам відвідувати підприємства й перевіряти викиди; однак її запуск заплановано лише на вересень.
Вплив на ціноутворення
- Високі дефолтні ставки підвищили ціни на українські залізо- та сталепродукти.
- Середній показник витрат CBAM для сектора становитиме $146,6 за метричну тонну у 2026 році та зросте до $178,6 за метричну тонну у 2027 році, за оцінками GET та IER.
- Мауро Лонгобардо (Mauro Longobardo), генеральний директор ArcelorMittal Kryvyi Rih, повідомив, що після того, як клієнти з ЄС дізналися про додаткове мито (в його випадку $60–$90 за метричну тонну), вони скасували всі замовлення на перший квартал 2026 року.
Рекомендації та кроки
- Забезпечити можливість проведення виїзних аудитів під час війни: Уряд має налагодити співпрацю з верифікаційними органами та партнерами з ЄС. Необхідно шукати фінансування для підтримки незалежних верифікаторів.
- Звільнити українських експортерів від каральних дефолтних значень: «Найактуальніше завдання — вивести українських експортерів з-під каральних дефолтних значень. Це означає нарощування можливостей вимірювання та звітності викидів на рівні заводів вже зараз, до відкриття верифікаційного вікна у 2027 році», — наголошують автори звіту.
- Прискорити акредитацію верифікаційних органів: Поки що шведський орган з акредитації погодився акредитувати українські верифікаційні структури, що пришвидшить перевірки викидів для сталеливарних підприємств.
- Використати право на звернення до ЄС у зв’язку з форс-мажором: Оскільки Україна знаходиться в стані повномасштабної війни, яка суттєво послабила економіку, Київ має право вимагати від Брюсселя запровадження положень форс-мажору для надання певного полегшення в рамках CBAM.
- Збільшити внутрішній вуглецевий податок: Звіт радить підвищити вітчизняну ціну на вуглець, щоб більша частина надходжень залишалася в країні замість перетікання до бюджету ЄС.
Цей аналітичний документ окреслює як потенційні втрати у грошовому вимірі та виробничі ризики для ключових галузей, так і конкретні адміністративні й політичні кроки, які мають бути вжиті для пом’якшення наслідків CBAM для української економіки.