Економіка Росії, яка спершу протистояла санкціям, демонструючи зростання завдяки величезним військовим витратам і міцному експорту нафти, нині виявляє суттєві ознаки спаду.
Останні економічні індикатори сигналізують про проблеми: виробнича активність знижується, споживчі витрати скорочуються, а інфляція залишається вперто високою, що тисне на національний бюджет, повідомляє Wall Street Journal (WSJ) 4 липня.
Російські чиновники відкрито визнають ризики рецесії. Міністр економіки Максим Решетніков минулого місяця застеріг, що Росія знаходиться «на межі рецесії», а міністр фінансів Антон Сілуанов описав ситуацію як «ідеальний шторм».
Компанії, від виробників сільськогосподарської техніки до меблевих фабрик, скорочують обсяги виробництва. Центральний банк 3 липня оголосив про наміри розглянути можливість зниження ключової процентної ставки пізніше цього місяця, після пониження її у червні.
Аналітики припускають, що цей економічний спад навряд чи одразу змінить воєнні цілі президента Володимира Путіна — його пріоритетом залишається «пригнічення України», що переважає над ширшими економічними викликами, однак він проявляє обмеження російської військової економіки.
Сповільнення свідчить про те, що західні санкції, хоча і не стали нищівним ударом, все більше відбиваються на економіці. Якщо санкції посиляться або світові ціни на нафту впадуть, економічна нестабільність у Росії може значно погіршитися.Цей спад підриває стратегічний розрахунок Путіна, що Росія здатна фінансово витримати Україну та її західних союзників, натякаючи на те, що Москва може зіткнутися з проблемами фінансування війни довготривало.
Смерть топ-менеджера російської нафтової компанії підсилює увагу до так званих «випадань з вікон» в еліті
Нез’ясована смерть одного з керівників російської нафтової компанії 4 липня спричиняє чергову хвилю уваги до зростаючої кількості відомих російських чиновників і бізнесменів, які загадковим чином загинули, зокрема, «випадаючи з вікон». Андрій Бадалов, віцепрезидент компанії «Транснефть», найбільшої державної трубопровідної компанії Росії,
Експерти наголошують, що модель економічного розвитку Росії, надмірно залежна від військових витрат, є нестійкою і вимагає скорочення цивільних економічних потужностей, щоб переорієнтувати працівників на військові потреби, що, втім, не є життєздатною стратегією у довгостроковій перспективі.
Нещодавно Путін відкинув припущення, що війна шкідливо впливає на економіку, повторюючи думку Марка Твена про те, що «повідомлення про її смерть сильно перебільшені». Однак він також застеріг, що «рецесія чи стагфляція не повинні виникати за жодних обставин».
Після короткочасної рецесії у 2022 році військові витрати, які у цьому році складають понад 6% ВВП (найвищий рівень з радянських часів) і близько 40% загальних державних видатків, підтримали російську економіку та пом’якшили наслідки західних санкцій.
Здатність Росії перенаправляти експорт нафти до Китаю та підтримка Пекіна електронікою й технікою надали додатковий економічний стимул. Це створило економічний парадокс: найбільш санкційована велика економіка тимчасово зростала швидше за багато розвинутих країн.
Однак «цукерковий кайф» від військових витрат викликав неконтрольовану інфляцію, внаслідок чого центральний банк підняв процентні ставки до рекордних 21% у спробі стримати її. Вищі ставки підвищили вартість кредитування для бізнесу, обмеживши інвестиції, плани розширення і скоротивши прибутки. Економічний спад вже розпочався.
Офіційні дані свідчать, що зростання ВВП Росії уповільнилося до 1,4% у першому кварталі порівняно з минулим роком, що значно нижче за 4,5% у четвертому кварталі 2024 року. Індекс менеджерів з закупівель S&P Global показав, що у червні виробничий сектор Росії скоротився найсильніше за більш ніж три роки, а продажі нових автомобілів впали майже на 30% у річному вимірі.
За повідомленнями WSJ, бізнеси по всій Росії вже відчувають наслідки. Наприклад, найбільший виробник сільгосптехніки Ростсельмаш у травні оголосив про скорочення виробництва й інвестицій, а також про перенесення обов’язкових щорічних відпусток для 15 000 працівників через відсутність попиту.
У Сибіру оператор електромереж Росети Сибір заявив про загрозу банкрутства через високі борги, припинив інвестиції та запропонував підвищення тарифів для промислових споживачів.
Хоча деякі аналітики вважають, що банківська система Росії залишається стабільною, інші попереджають про зростаючу нестабільність. Нещодавній звіт Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS) у Вашингтоні підкреслив ризики, пов’язані з урядовим рішенням контролювати кредити, пов’язані з війною, у великих російських банках. Держава може змусити банки надавати пільгові позики, що, у разі неможливості компаній платити через високі ставки, призведе до покриття неплатежів урядом.
Московський Центр макроекономічного аналізу та короткострокового прогнозування у травні оцінив ризик тривалої системної банківської кризи у 2026 році як «помірний» і що він зростає.
Ці економічні виклики посилюють тиск на Кремль, зменшуючи його фінансові можливості для фінансування війни в Україні. Уряд укотре працює з бюджетним дефіцитом з початку війни і прогнозує його збереження ще принаймні протягом двох років. Ця фінансова напруга може відкрити можливості для заходів більш жорстких санкцій з боку західних країн.
Падіння цін на нафту є додатковим серйозним ризиком для Росії, оскільки доходи від продажу енергії складають близько третини бюджетних надходжень. Ціни на російську нафту постійно залишаються нижче рівня, закладеного в цьогорічний бюджет, а доходи Росії від нафти й газу у червні впали до найнижчого рівня з січня 2023 року, згідно з даними Міністерства фінансів.
Трамп заявив, що Путін «хоче продовжувати вбивати людей», натякаючи на можливу передачу Patriot Україні
«Схоже, що він хоче йти до кінця й просто продовжувати вбивати людей. Це не добре»
— сказав президент США Дональд Трамп.
