За даними нового дослідження Robota.ua, української платформи з працевлаштування, масова відмова молоді від робочих місць пов’язана з рішенням столиці дозволити чоловікам віком від 18 до 22 років виїжджати з України.
На початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році Україна заборонила виїзд чоловікам віком від 18 до 60 років, за винятком певних категорій:
- батьки з трьома і більше дітьми,
- люди з інвалідністю та їхні опікуни.
У серпні 2025 року ця заборона була поступово скасована для чоловіків 18-22 років, що викликало подив серед українського суспільства на тлі гострої нестачі трудових ресурсів. Влада пояснила це рішення прагненням заохотити молодих чоловіків, що мешкають за кордоном, повертатися у відпустки, а також дати можливість отримувати міжнародну освіту тим, хто залишився у країні.
Точних даних про чисельність виїхавших чоловіків цієї вікової категорії немає, оскільки інформація Держприкордонслужби України не містить даних про вік чи стать. Проте у серпні показники виїзду досягли трирічного максимуму — найвищого рівня з березня 2022 року.
Вплив зміни правил відчувають і підприємства:
- 71% компаній, опитаних Robota.ua, повідомили про зростання кількості молодих співробітників, які звільняються після оголошення нового порядку,
- половина респондентів зазначила, що багато працівників 18-22 років покидають роботу через бажання виїхати за кордон.
Серед компаній:
- 38% характеризують рівень звільнень як «значний»,
- найбільші підприємства — з чисельністю понад 1000 працівників — фіксують особливо масштабний відтік молоді (41%).
Україна, з майже мільйоном чоловіків на фронті та відкритою можливістю виїзду для молодих, стикається з гострим дефіцитом робочої сили, особливо у галузях, де домінують чоловіки — наприклад, металургія. Хоча вжито кроки на кшталт перенавчання жінок для виконання типово чоловічих професій, до цього часу не знайдено рішення, здатного суттєво компенсувати втрати.
Водночас заборона на виїзд породжує відчуття обмеженості у молодих чоловіків, які залишаються всередині країни, тоді як їхні рідні та знайомі жінки починають нове життя за кордоном. Невизначеність, спричинена військовою агресією РФ, та непостійні перемовини про мир залишають багатьох людей песимістично налаштованими щодо кар’єрного розвитку у зруйнованій війною країні.
Підприємства також констатують, що залучати молодих співробітників стає дедалі складніше:
- 55% опитаних визнають, що це нині «значно ускладнено».
На прикладі місцевих підприємств, зокрема сталеливарного заводу ArcelorMittal Kryvyi Rih, відзначається, що коли молоді чоловіки покидають країну, вони часто забирають із собою дружин або дівчат, деякі з яких теж працюють на заводі.
Влада наразі розробляє дорожню карту підтримки повернення молодих українців, що включатиме створення умов, які відповідатимуть навичкам, здобутим за кордоном, повідомив Володимир Ланда, керівник департаменту інвестиційного контролю при Раді з економічної безпеки України.
Водночас у довгостроковій перспективі переконати молодь повертатися у країну, а не залишатися за кордоном, буде значно важче.
«Кожна людина, яка залишила країну — це втрата»,
,— підкреслив Ланда.
Європейські країни також відзначають збільшення кількості молодих чоловіків з України. Зокрема, у Німеччині щотижня реєструються близько 1000 українських чоловіків, тоді як до серпня ця цифра становила 100, повідомляє Deutsche Welle.
Підприємства відчувають на собі тиск цієї тенденції:
- 34% опитаних вважають, що це серйозно впливає на їхню діяльність,
- 42% відчувають певний ступінь впливу,
- 20% не помітили значних наслідків.
Найбільше потерпають галузі продажів і клієнтського сервісу. Серед сфер із істотними проблемами опинилась і інформаційна технологія, що традиційно пропонує високооплачувані та кваліфіковані робочі місця, посівши третє місце за рівнем впливу.
Цей відтік додається до тривалих кадрових проблем, що стримують розвиток українських компаній; деякі з них вже звертаються до мігрантів для поповнення трудового ресурсу. За даними Європейської бізнес асоціації в Україні, 71% компаній у минулому році відчували гостру нестачу персоналу.
Щоб компенсувати втрати кадрів, роботодавці застосовують різні стратегії:
- беруть на роботу старших кандидатів,
- розподіляють обов’язки між наявними працівниками,
- підвищують заробітні плати,
- автоматизують трудомісткі задачі.
Крім того, деякі роботодавці готові:
- пропонувати гнучкі графіки, які можна поєднувати з навчанням в університетах,
- зберігати робочі місця для тих, хто виїхав, у разі повернення.
Переважна більшість опитаних вважає, що державне втручання є необхідним — зокрема, через податкові пільги чи програми стажування.
Окрім того, через побоювання мобілізації молоді чоловіки прагнуть отримати повні або часткові звільнення від служби у війську. В якості варіантів пропонуються:
- збільшення кількості винятків із мобілізації,
- гарантування звільнення після досягнення 25-річного віку, що є граничним для мобілізації.
Найбільше підприємств переконані, що єдиним дієвим способом зупинити відтік молодих талантів є припинення військової агресії Росії.
Всі інші спроби, на думку Robota.ua, є неефективними.