Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп демонструє свою «зростаючу готовність застосовувати силу» на міжнародній арені та може посилити тиск на Москву у зв’язку з ситуацією в Україні, заявив у інтерв’ю для Kyiv Independent 14 січня американський дипломат Курт Волкер.
Ці зауваження з’являються на тлі жорсткішої позиції адміністрації Трампа у її міжнародних відносинах, зокрема щодо союзників Росії.
Зокрема, на початку січня американські спецпідрозділи захопили венесуельського диктатора Ніколаса Мадуро у Каракасі для судового процесу у США, а Вашингтон наразі висуває загрози режимам у Кубі та Ірані.
Курт Волкер, який був спеціальним представником США з питань України у 2017–2019 роках та послом при НАТО у 2008–2009 роках, зазначив, що Трамп «показує справжню слабкість Росії».
Він підкреслив такі моменти:
«Союзник Росії, Ніколас Мадуро, зник і перебуває у в’язниці».
«Іран, який також є союзником Росії, справді може переживати зміну режиму»,
– це слова Волкера, що стосуються масштабних протестів в Ірані, які супроводжувалися жорстокими репресіями, унаслідок яких загинуло понад 2000 осіб.
Якщо Трамп натякає на можливу підтримку антиурядових демонстрантів, то американські посадовці нібито розглядають різні варіанти військового втручання. Ці заворушення вважають найсерйознішою загрозою для іранського режиму за останні роки.
Варто додати, що Тегеран був ключовим союзником Росії під час повномасштабної війни в Україні, постачаючи безпілотники Shahed та балістичні ракети.
Волкер також прокоментував ситуацію у Сирії:
«Союзник Росії в Сирії зник, а військова присутність Москви там фактично закінчується».
«Таким чином, глобальна позиція Росії нині суттєво ослаблена»,
– підкреслив дипломат.
За його словами, президент Трамп усвідомлює це і вважає, що має «більше військових інструментів для підтримки України та стримування Росії».
Волкер додав:
«Путін перебуває у значно слабкішій позиції, ніж будь-коли від початку повномасштабного вторгнення».
Трамп, який майже рік безуспішно намагається виступити посередником між Києвом і Москвою, нещодавно висловив розчарування у Путіні, коли Росія активізувала удари по українських містах та енергетичній інфраструктурі посеред зими і посилює свої територіальні вимоги.
Стратегія переговорів американського лідера відзначається численними різкими змінами курсу, іноді спрямованими на тиск на українське керівництво, однак останні кроки натякають на готовність до протистояння з Росією.
Також слід згадати, що сенатор США Ліндсі Грем минулого тижня повідомив, що Трамп нарешті підтримав давно відкладений законопроєкт про санкції, який дасть Білому дому повноваження каратимити країни, що купують російську нафту та газ, послаблюючи один із ключових джерел доходів Москви.
Крім того, американські власті нещодавно конфіскували кілька суден тіньового флоту, пов’язаних з нафтовими операціями Венесуели, включно з танкером під російським прапором, до якого Москва направила військовий ескорт.
Разом із тим нова агресивна зовнішня політика США викликає занепокоєння навіть серед європейських союзників.
Після успішної венесуельської операції Трамп повторно заявив претензії на Ґренландію — суверенну територію Данії, країни-члена НАТО — не виключаючи можливості застосування військової сили.
Волкер поділяє думку прем’єр-міністра Данії Метте Фредеріксен, яка попередила, що будь-яка спроба США силою заволодіти Ґренландією «означатиме кінець НАТО». Проте дипломат висловив оптимізм щодо того, що цього сценарію вдасться уникнути.
Він зауважив:
«Президент Трамп ідентифікував реальні проблеми в Арктиці».
«Нестача інвестицій в безпеку, а також присутність Китаю та Росії у регіоні».
«Усі ці виклики можна вирішити без того, щоб США прагнули отримати суверенітет над Ґренландією».
Волкер навів на підтвердження угоду 1951 року між США та Данією, яка закріплює військову присутність Вашингтона на острові.
На думку дипломата, не лише Ґренландія викликає занепокоєння в європейських столиціях.
Він заявив:
«Їх більше хвилює загальна тенденція».
«Вони раді відставці Мадуро, але викликає занепокоєння готовність США застосовувати силу поза межами міжнародного права».
Волкер також зауважує, що останні дії та заяви Трампа свідчать про формування світового порядку, базованого на сферах впливу, що посилює ролі Росії та Китаю — фактор, який турбує європейські столиці.
Попри загострення трансатлантичних розбіжностей, Європа діє обережно, прагнучи зберегти підтримку США у питаннях безпеки для України та у протистоянні російській загрозі.
Згідно з думкою Волкера, настав час для Європи посилити власний потенціал і взяти на себе ініціативу в мирних переговорах, уникаючи при цьому непотрібної конфронтації з США.
Дипломат радить європейським лідерам:
- Спілкуватися та взаємодіяти з президентом Трампом.
- Уникати персональних нападів і образ.
- Наголошувати на необхідності спільної роботи.
Хоча стиль Трампа не завжди подобається європейцям, Волкер переконаний, що в довгостроковій перспективі зберігається цивілізаційна згода між США та Європою.