Уряд Великої Британії 15 жовтня запровадив свої найжорсткіші на цей час санкції проти Росії, включивши до чорного списку п’ять фізичних осіб та 35 компаній, серед яких ключові нафтові гіганти Роснефть і ЛУКОЙЛ, у рамках пакету, що охоплює 90 нових суб’єктів та суден. Ці заходи спрямовані на припинення надходжень до Росії від реалізації викопного палива, які фінансують її війну проти України.
Згідно з інформацією Міністерства закордонних справ Великої Британії, компанії Роснефть та ЛУКОЙЛ ведуть діяльність у секторах, що мають «стратегічне й економічне значення» для російського уряду. В рамках санкцій передбачено заморожування активів та обмеження надання довірчих і транспортних послуг, що розширює дію попередніх санкційних заходів Сполученого Королівства та ЄС, спрямованих на енергетичний сектор Росії.
Роснефть безпосередньо забезпечує майже половину всього видобутку нафти в Росії та складає близько 6% світового видобутку. Нафтогазова галузь принесла Кремлю 2024 року 113 мільярдів євро ($131 мільярд) податкових надходжень — приблизно третину від загального бюджету, при цьому на ці кошти припадає 83% військових витрат.
Міністр закордонних справ Великої Британії Іветт Купер наголосила: «У цей критичний для України момент Європа посилює свої зусилля. Спільно Великобританія та її союзники чинять тиск на президента Путіна, атакуючи його нафтові, газові ресурси й так званий “тіньовий флот”». Вона також додала: «Ми не зупинимося, доки він не відмовиться від своєї невдалої війни завоювання та не перейде до серйозної роботи над миром».
Крім того, нові британські заходи спрямовані проти іноземних компаній, які сприяють експортові російської нафти. Серед них — індійська Nayara Energy, у якій Роснефть має найбільшу частку, а також китайська National Pipeline Group Beihai Liquefied Natural Gas Co. Ltd. Також у санкційному списку опинилися три компанії, зареєстровані в Об’єднаних Арабських Еміратах — Novus Energy DMCC, Wissol Commodities FZCO й Alghaf Marine DMCC — через їхню діяльність із транспортування або торгівлі російською нафтою.
Велика Британія також включила до списку 51 судно, що належить до так званого «тіньового флоту» Росії — танкери, що працюють під непрозорою власністю й під прапорами зручності, аби уникнути західних санкцій. Окрім того, було посилено обмеження для низки російських банків, Національної системи карткових платежів, а також технологічних компаній, що функціонують у стратегічно важливих для Кремля секторах.
У той час, як традиційні надходження від продажу нафти в Росії продовжують скорочуватися, Кремль намагається компенсувати ці втрати шляхом розширення експорту скрапленого природного газу (СПГ). У відповідь Велика Британія розширила санкції, включивши сім спеціалізованих танкерів для СПГ і китайський термінал СПГ Beihai.
Останні ініціативи Лондона посилюють зусилля західних країн із контролю за дотриманням санкцій і обмежують здатність Росії перенаправляти торгівлю нафтою через треті країни. Водночас США не запроваджували прямих санкцій проти Роснефті чи ЛУКОЙЛу, але додали до чорного списку деякі їхні дочірні підприємства.
Київ продовжує закликати західних партнерів посилити санкції проти енергетичного сектору Росії, аргументуючи це тим, що позбавлення Москви доходів від нафти ще більше обмежить її можливості фінансувати війну проти України.