Український омбудсман отримав понад 6000 скарг на призовників у 2025 році — у 333 рази більше, ніж на початку повномасштабної війни

Автор: Ізабелла Лець

Опубліковано: 09.02.2026

У 2025 році Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець отримав 6 127 скарг, пов’язаних із можливими порушеннями з боку військових комісаріатів. Про це він повідомив під час пленарного засідання парламенту 9 лютого.

На тлі триваючих мобілізаційних заходів в Україні, військові комісари часто звинувачуються, іноді цілком обґрунтовано, у примусовому призові без дотримання базових прав громадян та у недобросовісному ставленні до призовників.

Кількість скарг у 2025 році майже вдвічі перевищила показник 2024 року, коли омбудсмен отримав 3 312 звернень. Для порівняння: у 2023 році таких заяв надійшло 514, а у 2022 – лише 18.

За словами Дмитра Лубінця, з початку повномасштабного вторгнення Росії кількість звернень зросла у 333 рази.

Він наголосив:

Кожного року ця цифра фактично подвоюється або потроюється.
Це вже не поодинокі випадки, а свідчення системної проблеми, що потребує невідкладного вирішення.

Найпоширенішими скаргами, які отримує Уповноважений, є:

  • обмеження права на свободу пересування під час затримання;
  • поверхневі медичні огляди військово-лікарськими комісіями;
  • порушення при оформленні відстрочок від призову;
  • незаконне вилучення особистих речей;
  • протиправне тримання у комісаріатах.

Для вирішення цих проблем Омбудсмана запропонувала низку заходів:
1. Цифровізація процесу перевірки документів військового обліку.
2. Реформа кадрової політики у військових комісаріатах.
3. Дотримання норм збереження гідності людини.

Особливий акцент Дмитро Лубінець зробив на необхідності професійної підготовки працівників комісаріатів у спілкуванні з військовозобов’язаними громадянами України.

Водночас він підкреслив права громадян:

  • повний доступ до правової допомоги;
  • можливість контакту з адвокатами, рідними та близькими;
  • недопущення обмеження свободи пересування без рішення суду.

“Я завжди наголошував, що Україна відрізняється від Російської Федерації тим, що ми є демократичною країною, а наші воїни на передовій борються саме за демократію і права людини,”

– зауважив уповноважений.

Він додав, що це має відображатися і публічно, демонструючи принципи демократичного суспільства.

Потреба у кваліфікованих кадрах залишається гострою проблемою для України з початку війни з Росією. Хоча у квітні 2024 року в Україні впровадили масштабну реформу військового призову, темпи мобілізації значно сповільнилися порівняно з початковим періодом повномасштабного вторгнення.

Окрім цього, на початку 2025 року в країні почали діяти оновлені військові контракти, відомі як «18-24». Ці контракти розраховані на добровольців віком від 18 до 24 років, які поки що не підлягають призову.

Проте, наразі сили РФ суттєво переважають українські підрозділи за чисельністю, що дає їм змогу просуватися зі значним темпом на сході України, незважаючи на великі втрати.

Автор

  • Ізабелла Лець

    Політолог та журналіст за освітою. З 2023 року мої матеріали публікуються у провідних ЗМІ України. Інформую про актуальні події та політичні перепетії світу.

Залишити коментар

Previous

Найпотужніша атака Росії на підстанції зменшила наполовину виробництво електроенергії на українських АЕС

Next

Німеччина висунула звинувачення українцю у справі про нібито підготовку диверсії за підтримки Росії