Кабінет Міністрів України відхилив кандидата на посаду керівника агентства з економічних злочинів, що викликало стрімку критику з боку народних депутатів та бізнесу через нібито втручання у процес відбору.
Агентство, Бюро економічної безпеки, було створене у 2021 році для розслідування економічних злочинів. З того часу йому неодноразово висували звинувачення у використанні для тиску та навіть вимагання з боку бізнесу, що спричинило численні заклики та спроби реформувати його.
Вибір нового директора агентства до кінця липня є однією з зобов’язань України перед Європейським Союзом та Міжнародним валютним фондом у рамках міжнародних фінансових пакетів підтримки країни, що постраждала від війни.
У межах останньої спроби рестарту роботи бюро 30 червня Олександр Цивінський був офіційно висунутий комісією з відбору, до складу якої входить шість членів — троє від уряду та троє міжнародних експертів. Цивінський відомий своєю діяльністю щодо викриття схем незаконних захоплень землі у Києві.
Однак 8 липня уряд України заявив про відхилення кандидатури Цивінського через нібито підняті Службою безпеки питання щодо можливих російських зв’язків.
Уряд одноголосно ухвалив рішення звернутися до комісії з проханням подати дві нові кандидатури, які відповідатимуть усім вимогам безпеки, як повідомила пресслужба Кабміну на офіційному каналі в Telegram, зазначаючи, що цей крок відповідає законодавству.
Після висунення Цивінського стало відомо, що його батько має російський паспорт. Сам кандидат зазначив, що не спілкується з батьком, який проживає в Росії, вже багато років.
Цивінський має допуск до державної таємниці і пройшов спеціальну перевірку, що підтверджується понад 20-річним досвідом роботи у правоохоронних органах, зокрема майже десять років у Національному антикорупційному бюро України (НАБУ).
Опозиційний депутат Ярослав Желізняк заявив, що у уряду немає підстав відмовляти кандидатурі, висунутій відповідно до процедури, та стверджує, що за блокуванням стоїть офіс президента Володимира Зеленського.
“Законодавство (бюро) не надає уряду жодних правових підстав вимагати новий перелік кандидатів або вводити додаткові, невизначені вимоги, такі як ‘критерії безпеки’. Сам термін відсутній у будь-яких нормативних актах і тому не має юридичної сили”
— зазначив Желізняк.
“Лист СБУ у цій справі — це не що інше, як індикатор нелояльності переможця до Офісу Президента та спроба заблокувати призначення”
— заявила заступниця виконавчого директора Антикорупційного антикризового центру Олена Щербан після оголошення новин.
Крупні бізнес-асоціації звернулися до Зеленського, голови Верховної Ради Руслана Стефанчука та прем’єр-міністра Дениса Шмигаля з вимогою скасувати рішення уряду.
Бізнес-групи попередили, що відмова від реформи агентства негативно вплине на інвестиційні рішення, особливо враховуючи, що економіка України під час війни потребує залучення капіталу.
“Війна — це час радикальних змін у правозастосуванні та бізнес-кліматі, інакше економіка не зможе забезпечити виживання країни”
— йдеться у відкритому листі бізнесу.