Україна має намір вийти з важливої міжнародної угоди щодо заборони протипіхотних мін, щоб посилити свою оборону на полі бою, де українські війська бороняться від посилення наступу Росії.
29 червня президент Володимир Зеленський звернувся з проханням про вихід України з Оттавської угоди 1997 року, яка забороняє виробництво та використання некерованих протипіхотних мін. Хоча він визнав “складнощі”, з якими Україна може зіткнутися під час виходу з такого договору у воєнний час, він наголосив, що ці вибухові пристрої є незамінним засобом захисту країни.
«Росія ніколи не була учасником цієї угоди і використовує протипіхотні міни з крайньою цинічністю»
— сказав Зеленський у своєму зверненні.
Протипіхотні міни є дуже спірними вибуховими пристроями, які можуть спрацювати від невеликого тиску, створюючи серйозну довгострокову загрозу цивільному населенню. Зазвичай їх закопують або ховають у землі, використовуючи у війні для паралізації або знищення ворожого особового складу.
Крок Києва щодо виходу з Оттавської угоди йде слідом за подібними діями сусідніх з Росією країн, таких як Фінляндія, Балтійські держави та Польща, які вже оголосили про намір вийти або вже вийшли з договору.
Міжнародні спостерігачі, зокрема організація Human Rights Watch, уважно стежать за рішенням України вийти з угоди, яку країна підписала ще у 2005 році, за 17 років до початку широкомасштабної війни.
«Беручи до уваги, що Україна знаходиться у стані війни, це символічний крок, спрямований на надання політичного прикриття для відвертого порушення давно діючих заборон на розробку, виробництво й використання протипіхотних мін»
— заявила Марі Уєрхем, заступниця директора відділу криз, конфліктів та озброєнь Human Rights Watch.
«Це важливо для України, особливо в солідарності з країнами Балтії та Східної Європи, які розуміють загрози з боку Росії.»
Посилаючись на статтю 20 Оттавської угоди, Human Rights Watch наголосила, що вихід набуває чинності через півроку після подання державою відповідного повідомлення до Організації Об’єднаних Націй, і що не допускається вихід з договору, якщо наприкінці цього періоду триває збройний конфлікт.
«Повернення протипіхотних мін — це вибір, який може призвести до ще більшого страждання і втрат як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі»
— сказала Уєрхем у коментарі для Kyiv Independent.
Уникаючи коментарів стосовно того, «хто і де використовує» та передачі зброї між країнами, британська некомерційна організація з розмінування HALO Trust наголосила, що договір був «ключовим у врятуванні мільйонів життів».
Український парламентарій Роман Костенко, який останні шість місяців наполягав на виході з угоди, повідомив, що парламент розгляне це питання в середині липня. Він не очікує суттєвих перешкод для отримання парламентського схвалення, незважаючи на початкові сумніви.
«Це важливо для України, особливо враховуючи солідарність із країнами Балтії та Східної Європи, які добре розуміють загрози з боку Росії»
— наголосив Костенко у коментарі Kyiv Independent.
На відміну від позиції Human Rights Watch, Костенко вважає, що Україна може скористатися Віденською конвенцією про право міжнародних договорів, яка дозволяє вихід із договорів у випадку зміни обставин, адже саме Росія напала на Україну у 2014 та 2022 роках.
Використання протипіхотних мін у війні
Військові експерти зазначають, що протипіхотні міни, які часто запускаються з артилерійських систем або механічно встановлюються саперами, допомагають Україні завдавати втрат наступаючим російським військам на відстані. Ці міни вже застосовуються в бою, незважаючи на чинність угоди, і ускладнюють ворожим військам наближення до особливо добре укріплених позицій.
Руслан Горбенко, депутат від правлячої партії «Слуга Народу», який регулярно відвідує зону бойових дій на сході та підтримує зв’язок із військовими, підтвердив, що Україна вже застосовує протипіхотні міни як необхідний засіб оборони від наступальних російських військ, які також їх використовують.
Горбенко розповів Kyiv Independent, що рішення України вийти з Оттавської угоди є логічним і формалізує звільнення від міжнародних зобов’язань, які Україна взяла на себе в мирний час.
Росія ніколи не демонструвала намір підписувати або дотримуватися угоди, тож заборона таких видів зброї під час цієї війни малоймовірна.
Хоч Костенко, секретар парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, і не підтвердив офіційно застосування Україною малих протипіхотних мін, він наголосив, що це дозволить Україні легально виробляти ці міни та отримувати їх від країн, які не підписали угоду, зокрема від США.
Адміністрація Байдена у 2024 році схвалила передачу України протипіхотних мін, що стало несподіваним кроком на підтримку країни в складних умовах на фронті.
Костенко зазначив, що протипіхотні міни допоможуть Україні посилити укріплення разом із інженерними загородженнями, ускладнивши наступ російських військ на позиції.
«Важко зупинити ворога іншими методами», — повідомив Грабський для Kyiv Independent, підкреслюючи, що Україна не має іншого вибору, як мінувати власну територію.
Російські війська стикнулися з труднощами у спробах розпочати наступ на деяких ділянках Донеччини, зокрема на півдні між Покровськом та Костянтинівкою, незважаючи на «масове застосування сил», — завдяки протипіхотним мінам, також тим, що запускають з відстані, за словами Грабського.
Потреба України в значній кількості протипіхотних мін стала очевидною після того, як Росія змінила тактику та посилила застосування прямого штурму, — зауважив Сергій Кузан, співзасновник і голова місцевого аналітичного центру Український центр безпеки та співробітництва.
Кузан повідомив Kyiv Independent, що вважає офіційний вихід швидше дипломатичним кроком, ніж практичним заходом, і він не вплине на ситуацію на фронті.
Попри те, що західні столиці не висловили заперечень щодо цього рішення, міжнародні гуманітарні організації залишаються обережними.
Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ) висловив «глибоку стурбованість» щодо будь-яких кроків, які можуть призвести до збільшення використання протипіхотних мін, підкреслюючи, що вони принесли «жахливі страждання цивільному населенню у всьому світі».
«Ми закликаємо всі країни зберігати прихильність до світу без протипіхотних мін і посилювати правила, що захищають людей під час війни»
— повідомила Пат Гріффітс, речниця МКЧХ в Україні, виданню Kyiv Independent.
Варто зауважити, що незалежно від виходу України, Росія ніколи не демонструвала намір підписуватися або виконувати умови угоди, тож заборона цієї зброї під час поточної війни є малоймовірною.