Європейська Комісія та Київ домовилися про 10-бальний план дій, спрямований на боротьбу з корупцією та посилення демократичних інституцій в Україні, що є частиною шляху країни до членства в ЄС, повідомила Єврокомісар з питань розширення ЄС Марта Кос 11 грудня.
Ця угода є складовою спільних зусиль ЄС та України щодо просування технічної сторони процесу приєднання, тоді як Угорщина продовжує блокувати офіційне відкриття переговорних кластерів.
Наразі основна увага зосереджена на реалізації та верифікації заходів у межах першого, другого та шостого кластерів, що стосуються:
- верховенства права та демократії,
- внутрішнього ринку,
- зовнішніх відносин.
Про це повідомили офіційні представники.
До пріоритетів, перерахованих у 10-бальному плані, підписаному 10 грудня і незабаром оприлюдненому, належать:
- Посилення верховенства права,
- Активна боротьба з корупцією,
- Формування міцних, підзвітних демократичних інституцій в Україні.
Про це зазначила Марта Кос під час пресконференції в межах неформальної зустрічі ЄС у Львові.
Українська влада зобов’язалась надати пріоритет реалізації цих завдань протягом наступного року, зокрема, шляхом:
- розширення юрисдикції двох ключових антикорупційних органів — Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).
Це було підтверджено під час виступу представниками українського уряду.
Новини з’явилися на тлі найбільшого упродовж останніх років корупційного скандалу в Україні, коли НАБУ висунуло звинувачення семи особам, серед яких — колишній бізнес-партнер президента Володимира Зеленського Тимур Міндіч. Суть злочину полягала у відмиванні грошей за участі державної енергетичної компанії “Енергоатом”.
Заступник прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка, який виступав поруч із Мартой Кос, визнав, що:
- Україна проходить через складні структурні реформи,
- останні події можуть негативно вплинути на довіру до антикорупційних реформ.
У зв’язку з цим Київ спрямовує зусилля на проведення реформ, серед яких:
- внесення змін до Кримінального процесуального кодексу,
- залучення міжнародних експертів до реформування інституцій кримінальної юстиції.
Україна разом із ЄС ініціювала процес приєднання у 2024 році. Однак Угорщина, яку часто вважають найпроросійськішим урядом у Євросоюзі, систематично блокує відкриття шести переговорних кластерів.
Міністр ЄС у справах Угорщини Янош Бока ігнорував дводенну зустріч у Львові, яка була співорганізована Данією та відбувалася в останні тижні головування Данії в Раді ЄС, що у січні перейде до Кіпру.
Міністр у справах ЄС Данії Марі Бйєрре висловила розчарування через те, що не вдалося офіційно розпочати роботу над Першим кластером.
Водночас вона зазначила, що зміщення акценту на технічні консультації свідчить про те, що:
- процес розширення з Україною не стоїть на місці,
- Кіпрське головування в Раді ЄС зможе продовжити цей підхід.
Марі Бйєрре також додала, що всі шість кластерів будуть розглянуті Радою ЄС до кінця року, що відкриває можливість їхнього відкриття після досягнення політичного консенсусу.
Наприкінці вересня Європейська Комісія повідомила про завершення двостороннього скринінгового процесу, що є важливим етапом на шляху до приєднання України.
«Реформи лежать в основі цього процесу, і ніхто не може заблокувати Україну в їх проведенні»,
— підкреслила Марта Кос у Львові.
Угорський прем’єр Віктор Орбан, який неодноразово перешкоджав наданню допомоги Україні та її просуванню до членства в ЄС, наразі стикається з найбільшим внутрішньополітичним викликом: на весняних парламентських виборах опозиційна партія Тіса на чолі з Петером Магьяром очолює більшість соціологічних рейтингів.