Україна та Франція зробили важливий крок у напрямку спільного виробництва озброєнь 9 лютого, коли міністр оборони України Михайло Федоров та його французька колега Катрін Вотрен підписали у Києві лист про наміри, повідомляє Міністерство оборони України.
Михайло Федоров зазначив, що це відкриває можливості для масштабних спільних проєктів у оборонній промисловості. «Ми переходимо від простої поставки озброєнь до виробництва спільної продукції та довгострокових рішень, які системно посилюють нашу оборону», — заявив він.
Ця ініціатива з’явилася на тлі одного з найжорсткіших зимових періодів, які переживає Україна з початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. У той час як суворі морози охопили країну, Росія загострила удари по енергетичній системі України, що додатково виснажує вже ослаблені повітряні сили оборони.
Під час зустрічі міністри обговорили прискорення постачання французьких винищувачів Mirage 2000 та рекордної партії авіаційних бомб AASM Hammer повітряного базування. У заяві також йшлося про постачання далекобійної зброї, зокрема ракет SCALP.
Україна висловила намір отримати додаткові поставки системи протиповітряної оборони SAMP/T, а також Mistral і Crotale з відповідними боєприпасами.
Крім того, дві країни продовжують співпрацю щодо забезпечення поставок ракет Aster та роблять зусилля для прискорення їх виробництва.
Спільна робота Катрін Вотрен і Михайла Федорова також включає:
- реалізацію проєктів за участю державних органів і вітчизняних оборонних підприємств;
- тестування комплексів безпеки;
- розробку інноваційних систем радіоелектронної боротьби.
Перед підписанням нової угоди французька делегація відвідала бойові позиції українських зенітних підрозділів, де українські військові продемонстрували чергування на передовій із використанням французького озброєння — SAMP/T, Mirage 2000 і Mistral, повідомив Федоров.
Міністр оборони України підкреслив: «Попри санкційний тиск, Росія продовжує виробництво ракет і безпілотників. Саме тому спільне виробництво й взаємодія з партнерами є критично важливими для посилення обороноздатності України та всієї Європи».
Серія російських атак у середині та наприкінці січня завдали масштабних руйнувань енергетичній інфраструктурі України, що спричинило надзвичайні відключення електропостачання у багатьох регіонах. Унаслідок цього постраждали водопостачання і опалення, при цьому температура на вулиці опускалась нижче −20 °C.
Одночасно президент Володимир Зеленський критично оцінив роботу підрозділів протиповітряної оборони в деяких областях України, оголосивши кадрові зміни серед працівників, відповідальних за збиття російських безпілотників.
Начальник відділу зв’язку Повітряних сил України Юрій Ігнат пояснив, що через дефіцит протиповітряних ракет деякі українські системи ППО інколи залишаються розрядженими під час посилених атак.
Він додав:
«Іноді наші зенітні ракетні комплекси, такі як NASAMS або IRIS-T, просто не встигають перезарядитися під час таких масових атак».
«Навіть якщо збивається 80% усіх повітряних цілей, решта 20% завдає значної шкоди».
Таким чином, масштабність російських нападів значно ускладнює завдання для виснажених українських сил протиповітряної оборони, які прагнуть захистити країну від безперервних загроз.