За даними переговорних документів, на 2026 рік Україна потребує щонайменше 27 мільярдів доларів США військової техніки з джерел за межами Європейського Союзу, що підкреслює залежність блоку від американських технологій на підтримку Києва.
ЄС планує витратити 60 мільярдів євро (близько 70 мільярдів доларів) на оборону України у рамках більшого пакета підтримки на суму 90 мільярдів євро, погодженого в грудні. Це безпрецедентна сума, яка, на думку європейських лідерів, має відновити військово-промислову базу Європи та забезпечити безперервну діяльність українських військових протягом 2026 року.
Водночас, як зазначають документи, Євросоюз не здатен ані в достатній кількості надати системи американського виробництва, ані швидко їх виробляти, зокрема ключове обладнання для протиповітряної оборони — зенітні системи Patriot, а також боєприпаси і запасні частини для українського парку винищувачів F-16.
Німеччина та Нідерланди наполягають, що до чверті коштів, виділених на оборону, слід спрямувати на озброєння, вироблене поза межами ЄС, що відкриє можливість Україні закуповувати ці ключові військові можливості у неєвропейських джерел, передусім у Сполучених Штатів.
Європейське посольство у Києві не підтвердило і не спростувало суму в 27 мільярдів доларів, зазначивши, що це питання для оцінки Україною, однак наголосило, що “ЄС є беззаперечним найбільшим і найстабільнішим фінансовим партнером України”. Міністр оборони України Михайло Федоров не відповів на запит щодо коментаря.
Залежність України від американського озброєння оголює складну ситуацію, в якій опинилися країни Євросоюзу, змушені здебільшого покладатися на технології США для підтримки Києва, водночас у контексті дедалі зухваліших заяв колишнього президента США Дональда Трампа щодо Ґренландії, що спричинили найбільшу за останні десятиліття кризу в трансатлантичному альянсі.
Так, 17 січня Трамп оголосив про введення мит для кількох європейських країн, які відкрито підтримали Данію у протистоянні американським загрозам щодо анексії Ґренландії. ЄС, своєю чергою, готує запровадження мит на товари загальною вартістю 93 мільярди євро у відповідь.
На запитання про можливу корекцію політики Євросоюзу щодо США у контексті загроз навколо Ґренландії та нових мит, представники європейського посольства в Києві утрималися від коментарів, запевнивши, що “ЄС працює разом зі США, щоб забезпечити надійні та дієві гарантії безпеки для України, які захищатимуть її суверенітет і територіальну цілісність”.
Цей трансатлантичний конфлікт відбувається в критичний для України час. Країна переживає найсуворішу за останні роки зиму, коли температура опускається нижче -20 градусів за Цельсієм (-4 за Фаренгейтом).
Росія систематично знищує великі ділянки цивільної енергетичної інфраструктури України майже щоденними ракетними й дроновими ударами, що поставило країну на межу гуманітарної катастрофи.
Президент України Володимир Зеленський 14 січня констатував, що наслідки російських ударів у поєднанні з похолоданням надзвичайно важкі. Він звернувся до союзників із закликом посилити поставки систем протиповітряної оборони та перехоплювачів. Зеленський також повідомив, що деякі з українських систем ППО вичерпали запаси боєприпасів.
16 січня президент повідомив, що велика партія допомоги у сфері протиповітряної оборони вже прибула в Україну. Водночас він очікує нових масштабних ударів по енергетичній інфраструктурі, які ще більше скорочуватимуть запаси озброєння ППО.
Україна неодноразово підкреслювала, що американські комплекси Patriot і їхні супутні перехоплювачі не мають ефективних альтернатив. Особливо важливими є високотехнологічні перехоплювачі Patriot PAC-3, які є найефективнішим засобом протистояння балистичним ракетам.
Хоча франко-італійська система SAMP/T також має здатність перехоплювати балістичні ракети, з 2022 року, початку повномасштабного вторгнення Росії, жоден з її зразків не було виготовлено через складні виробничі угоди, що підтверджує майбутнє дослідження Інституту європейської політики.
Крім того, в реальних бойових умовах батареї SAMP/T в Україні виявились менш ефективними у перехопленні російських балістичних ракет у порівнянні з американськими Patriot PAC-3. Україна також суттєво залежить від американської розвідки сигналів та супутникових даних, порівнянних аналогів яким у європейських союзників Києва немає.
Згідно з оцінками ЄС станом на листопад 2025 року, Україні необхідно близько 135 мільярдів євро (приблизно 155 мільярдів доларів) військової і бюджетної допомоги на 2026–2027 роки.
При цьому угода, підписана в грудні і відома як Ukraine Support Loan, покриває дві третини цієї суми.