Міжнародний валютний фонд (МВФ) офіційно затвердив кредит у розмірі 8,1 мільярда доларів США для України на пільгових умовах, більш лояльних, ніж було заплановано спочатку. Рішення про ухвалення нового фінансового пакету було прийняте виконавчою радою фонду у Вашингтоні 26 лютого, про що МВФ повідомив у пресрелізі. Україна, яка значною мірою залежить від постійних вливань іноземних коштів для підтримки своєї фінансової стабільності, отримуватиме підтримку у вигляді траншів до 2029 року, перший з яких у розмірі 1,5 мільярда доларів буде виданий негайно.
Спершу, у листопаді 2025 року, МВФ та українська сторона погодили більш жорсткі умови програми, що передбачали ухвалення або подання до парламенту низки непопулярних податкових законодавчих ініціатив для розблокування фінансування. Проте, у зв’язку з гострою енергетичною кризою, викликаною ударами з боку Росії, а також через опір депутатів, Києву вдалося домовитися про відтермінування виконання цих вимог на пізніший строк у році.
До законодавчих змін, які український парламент зобов’язаний ухвалити для подальшого отримання виплат від МВФ, належать:
- підвищення податків на онлайн-торгівлю,
- оподаткування імпортних споживчих посилок,
- зміни в системі податку на додану вартість для самозайнятих підприємців.
Ці кроки мають на меті детінізацію окремих секторів економіки України.
Крім того, виконавчий директор МВФ Кристаліна Георгієва підкреслила в офіційній заяві, що за програмою влада України зобов’язується долати давні бар’єри на шляху розвитку країни, серед яких:
1. боротьба з корупцією,
2. формалізація економічної діяльності,
3. подолання ухилення від сплати податків,
4. реформи енергетичного ринку,
5. посилення інфраструктури фінансового ринку.
Затвердження кредитної програми стався за декілька днів після того, як європейські лідери планували остаточно погодити виділення кредиту на суму 90 мільярдів євро (понад 106 мільярдів доларів) на 24 лютого — у четверту річницю повномасштабного вторгнення Росії.
Проте, попри принципову домовленість про цю масштабну кредитну ініціативу під час саміту лідерів у грудні 2025 року, 20 лютого угорський міністр закордонних справ Петер Сійярто оголосив, що Будапешт заблокує ухвалення цього плану. Це сталося на тлі загострення конфлікту між Угорщиною, Братиславою та Києвом через транзит російської нафти.
Основним предметом напруженості є нафтопровід «Дружба», що проходить через Україну та постачає російську нафту до Угорщини і Словаччини. Після російського удару наприкінці січня pipeline залишився поза лінією, а обидві країни звинувачують Україну в затягуванні ремонтних робіт.
Угорщина заявила, що не схвалить кредит, доки не відновить отримання нафтопродуктів, а також заблокувала 20-й пакет санкцій ЄС, який в Європейському Союзі планували затвердити у вівторок.
Кредит покликаний забезпечити близько двох третин потреб України у військовому та фінансовому забезпеченні до 2027 року. Без цього фінансування країна ризикує опинитися без коштів уже наприкінці першого півріччя 2026 року.
Дії Угорщини викликали побоювання, що МВФ може відмовитися від програми, оскільки фонд вимагає впевненості у спроможності країн-кредиторів забезпечувати стабільність фінансів. Втім, позитивне рішення виконавчої ради фонду, найімовірніше, відображає очікування швидкого вирішення європейського питання.
Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та голова Європейської ради Антоніу Кошта різко засудили позицію Угорщини. Фон дер Ляєн заявила, що Брюссель знайде спосіб реалізувати надання кредиту «тим чи іншим способом».
Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко привітала рішення МВФ, підкресливши: «Дуже важливо, що у п’ятий рік повномасштабної війни, на тлі систематичних атак на енергетичний сектор, Україна має гарантовану міжнародну фінансову підтримку від партнерів та ресурси для стабільного функціонування держави».
Це вже друга програма МВФ, схвалена з початку повномасштабної війни Росії проти України у лютому 2022 року. Першу програму у розмірі 15,6 мільярда доларів було погоджено між фондом та Україною у березні 2023 року.