Після короткої паузи Україна очікує нової хвилі масових атак Росії на енергетичну інфраструктуру, які можуть призвести до масштабних електроперебоїв цієї зими.
Минулорічні удари Росії зруйнували дев’ять гігаватів (ГВт) виробництва електроенергії — це половина потужності країни. Було пошкоджено вісім теплових та п’ять гідроелектростанцій, що спричинило поетапні відключення світла по всій Україні.
Після часткового припинення вогню у березні Росія зосередилася на ударах по місцевих енергетичних об’єктах у прифронтових регіонах, уникаючи атак на ключові генеруючі потужності.
Однак загроза масованих енергетичних ударів відновилася. 8 вересня було атаковано теплову електростанцію у Київській області, що спричинило відключення електроенергії у регіоні та у деяких районах столиці. Україна, готуючись до подовження темних вечорів, прагне досягти виробництва на рівні 17,6 ГВт — достатньо для покриття потреб опалювального сезону, проте це лише частка від довоєнного рівня у 36 ГВт.
11 вересня Міністерство енергетики оголосило про накопичення запасів палива та обладнання, а також про координацію з армією заходів оборони об’єктів від повітряних атак. Проте, незважаючи на урядову підготовку, Україна не має достатніх засобів протиповітряної оборони для захисту всіх енергетичних об’єктів від ударів російських «камікадзе» — безпілотників та ракет.
Максим Тімченко, генеральний директор найбільшої приватної енергетичної компанії України DTEK, в інтерв’ю журналістам 10 вересня зазначив:
«Росія запускає 20, 30, 40 безпілотників і ракет одночасно по одній цілі. Надзвичайно складно захистити наші об’єкти».
Якщо Росія посилить атаки на теплові електростанції та інфраструктуру природного газу, українські міста можуть зіткнутися з кількагодинними відключеннями електроенергії щодня та відсутністю опалення взимку, попередила Олена Павленко, президент аналітичного центру Dixi Group.
«Те, що ми зараз спостерігаємо і що слід очікувати, – це ескалація нападів з боку Росії».
Люди прогулюються темною вулицею під час часткових відключень електроенергії у Подільському районі Києва після російських ударів по енергетичній інфраструктурі, 28 серпня 2024 року.
Очікується, що Москва продовжить удари по прифронтових регіонах, намагаючись порушити військову логістику України та стримати її просування у зв’язку із зупинкою переговорів про мир. Крім того, можливі атаки на підстанції та паливні бази значно глибше у тилу, спрямовані на створення «стратегічного шоку» з наслідками по всій країні, зауважила Павленко.
Найімовірнішими цілями є:
- газовидобувні об’єкти України,
- теплові та гідроелектростанції,
- великі підстанції.
Знищення таких об’єктів завдало б найбільшого удару по енергосистемі країни, пояснив Денис Саква, аналітик енергетичного сектору української інвестиційної компанії Dragon Capital.
Однією з позитивних новин є те, що малоймовірним залишається сценарій «ядерної зими». Удар по одній із чотирьох діючих в країні атомних електростанцій, що виробляють понад 50% енергії, був би катастрофою у всіх відношеннях, наголошує Саква.
Підготовка до зими
Стратегія енергетичного тероризму Москви еволюціонувала з часу першої спроби паралізувати українську електромережу у жовтні 2022 року. Спочатку Росія атакувала підстанції, а 2024 року перейшла до прямих ударів по електростанціях за допомогою ракет і некерованих безпілотників.
Цього року у фокусі опинилися газовидобувні об’єкти, які забезпечують резервні генератори та системи опалення. Очікується, що удари лише посиляться зі зниженням температур.
Енергетичні компанії інвестували сотні мільйонів доларів на відновлення станцій та інфраструктури протягом останнього року. Зокрема, DTEK лише у період з січня по липень цього року витратила 105 мільйонів євро (124 мільйони доларів) на ремонт теплових електростанцій.
Завдяки підтримці союзників Україна підготувала понад 80% ключових енергетичних об’єктів перед настанням холодів. Особливо значну роль відіграли європейські банки розвитку, які надали сотні мільйонів доларів на ремонтні роботи та кредити для поповнення низьких запасів газу.
За словами Тімченка, корпорація має достатній запас вугілля для роботи теплових станцій і перебуває на шляху до виконання газових норм після падіння запасів до 11-річного мінімуму цього року.
Працівник стоїть біля електрообладнання на тепловій електростанції DTEK, пошкодженій російськими ракетними ударами.
Міністерство енергетики також інвестує в альтернативні джерела електроенергії, що працюють поза централізованою мережею. Очікується, що потужності розподіленої генерації до кінця року сягнуть 380 МВт, що дозволить живити до 400 000 домогосподарств протягом години.
У разі пошкодження великих сегментів енергосистеми медичні установи, водоканали і місцеві системи опалення будуть забезпечені енергією завдяки малогабаритним газовим турбінам, сонячним панелям з акумуляторами та мобільним дизельним установкам.
У пресрелізі Міністерства енергетики наголошується:
- «Міністерство продовжує координувати роботу всіх ключових учасників ринку, щоб забезпечити стабільний опалювальний сезон і гарантувати українцям електроенергію, тепло та газ на зиму».
Розрізнена оборона
Опалювальний сезон офіційно розпочнеться менш ніж за місяць, але енергетична безпека України залишається вразливою. Багато надземних елементів інфраструктури, зокрема трансформатори, досі чекають на будівництво запланованих захисних споруд — габіонів, бетонних укриттів і протидронових сіток для запобігання пошкодженням від дронів та уламків.
Міністерство активізує посилення протиповітряної оборони та електронної боротьби для захисту об’єктів від безпілотників і ракет. Проте цього року Росія значно збільшила кількість безпілотних апаратів у своїх атаках, використовуючи зграї, які проривають українську ППО.
Українська система ППО розподілена надто тонко, аби покрити всі об’єкти, особливо у сільській місцевості, пояснює Павленко. Нещодавні атаки залишили без електропостачання 30 000 людей у Чернігівській області 3 вересня та спричинили затримки пасажирських поїздів на 3 години у Полтавській області 18 вересня.
Павленко підкреслює:
«Стійкість залежить від безперервної міжнародної підтримки»,
«Різниця між керованими відключеннями електроенергії та повномасштабною гуманітарною кризою цієї зими буде залежати від того, як швидко будуть доставлені запчастини, резервне обладнання, системи ППО і боєприпаси».