Новий закон про військові цвинтарі
30 квітня Верховна Рада України ухвалила закон, який, зокрема, передбачає створення регіональних ділянок Національного військового меморіального цвинтаря та інші заходи для уніфікації процесу поховання загиблих у війні. Це рішення відображає посилений тиск держави на формування централізованої системи військових поховань за прикладом США та західноєвропейських країн після світових війн.
Новий закон встановлює правила та стандарти щодо меморіалів і поховань напередодні запланованого розширення мережі офіційних військових кладовищ по всій країні. Станом на початок 2026 року в Україні вже відкрито національне військове кладовище поблизу Києва — проєкт, який супроводжувався суперечками і яке почало приймати перші поховання наприкінці 2025 року.
Ключові характеристики та поточний стан національного цвинтаря
- Початкова черга передбачає місця для 6 000 могил.
- За проєктом передбачена можливість поступового розширення місткості до 100 000 місць.
Поки національний цвинтар розвивається поступово, більшість українських військовослужбовців ховають у рідних містах і селах, оскільки відсутня уніфікована система воєнних поховань, яка є звичною для західних країн. Інші стихійні військові кладовища, зокрема «Поле Марса» у Львові, продовжують розростатися і місцями вичерпують наявні площі, часто без нагляду з боку державного рівня.
Україна не проводить регулярного або прозорого оприлюднення втрат на полі бою через чутливість цієї теми. За озвученими Президентом Володимиром Зеленським даними, станом на лютий 2026 року нібито повідомлено про близько 55 000 загиблих у боях, при цьому «набагато більше» вважаються такими, що зникли безвісти. У січневому звіті 2026 року Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) зазначено, що з лютого 2022-го по грудень 2025 року Україна, ймовірно, зазнала від 500 000 до 600 000 бойових і небойових втрат, з яких, за оцінками, від 100 000 до 140 000 — загинуло внаслідок бойових дій (KIA).