Актуальна епідемічна ситуація щодо інфекційних хвороб
Ізмаїльська районна державна адміністрація спільно з Державною установою «Одеський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України» інформує про актуальну епідемічну ситуацію щодо інфекційних хвороб, спільних для людей і тварин, у 2026 році.
В Україні та світі епідемічна обстановка з інфекційних захворювань зоонозного характеру залишається напруженою та вимагає постійної уваги і відповідних дій з боку системи охорони громадського здоров’я. За даними, наданими Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) та міжнародними партнерами — Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (FAO), Всесвітньою організацією охорони здоров’я тварин (WOAH) та Програмою ООН з довкілля (UNEP) — майже 60% відомих інфекційних хвороб людини мають походження від тварин, а близько 75% нових захворювань – зоонозного характеру. Це вимагає застосування всебічного підходу до епідеміологічного та епізоотологічного контролю, оперативного виявлення інфекційних випадків і своєчасного реагування на потенційні загрози, що виникають на перетині взаємодії людини, тваринного світу та довкілля.
Упродовж 2026 року на території України зафіксовано випадки таких інфекційних хвороб, як сказ, лептоспіроз, бруцельоз, токсоплазмоз, лістеріоз, туляремія, кампілобактеріоз, трихінельоз, ехінококоз, гарячка Західного Нілу, хвороба Лайма та інших захворювань, які є спільними для людей і тварин.
За даними моніторингу інфекційної захворюваності (ЕСЕН) в Одеській області в 2026 році зафіксовано:
- 2 випадки лептоспірозу,
- 29 випадків хвороби Лайма.
Показники захворюваності на зазначені інфекції не перевищують багаторічних середніх значень і не свідчать про погіршення епідемічної ситуації.
Станом на 1 січня 2026 року на території області зареєстровані населені пункти з ензоотичними осередками щодо різних інфекцій:
- 103 — щодо туляремії,
- 34 — щодо лептоспірозу,
- 64 — по гарячці Ку,
- 106 — кліщових бореліозів,
- 12 — марсельської гарячки,
- 5 — кліщового енцефаліту,
- 449 — стаціонарно неблагополучних щодо сибірки.
Фіксація стійких природних та антропогенних осередків інфекцій, збереження циркуляції патогенів у природних резервуарах і переносниках, а також можливість залучення населення до епізоотичного процесу забезпечують постійний ризик появи поодиноких випадків захворювань і локальних епідемічних спалахів. Виникнення таких ситуацій може призвести до надзвичайних подій природного, зокрема біологічного, характеру у сфері громадського здоров’я.
Основними джерелами поширення інфекцій є гризуни, дикі тварини та сільськогосподарські види. Збудники безперервно циркулюють серед тваринних популяцій, формуючи природні осередки інфекції на території регіону.
У зв’язку з військовою агресією рф та пов’язаними обмеженнями, моніторинг природних біотопів і агроценозів у цілому за 2026 рік проводився переважно на доступних територіях поблизу населених пунктів (в межах одного кілометра). Вивчався матеріал об’єктів довкілля, зокрема:
- вода відкритих водойм,
- кліщі,
- солома,
- органи гризунів,
- палетки та гнізда мишовидних гризунів,
- ґрунт.
Лабораторні аналізи біологічного матеріалу від 79 гризунів (76 мишоподібних та 3 пацюки) виявили 5 позитивних результатів, що становить 6,6%.
Вірусологічною лабораторією досліджено 50 зразків біоматеріалу на присутність ДНК збудника хвороби Лайма (Borrelia burgdorferi sensu lato), з яких 1 проба була позитивною.
Додаткову потенційну загрозу активізації та формуванню осередків інфекцій становлять:
- 628 полігонів твердих побутових відходів, з яких паспортизовані лише 79%,
- 495 скотомогильників, з них 26 активних, включно з біотермічними траншеями,
при цьому тільки 71,3% скотомогильників відповідають встановленим ветеринарно-санітарним нормативам. Сукупний вплив цих чинників підвищує ймовірність підтримки природної циркуляції збудників, їх потрапляння у населені пункти і, як наслідок, реалізації епідемічних ризиків серед мешканців.
Особливо вразливими до виникнення та поширення інфекцій є населені пункти, розташовані у прибережних та заплавних районах річок Кодима, Південний Буг, Савранка, Тилігул, Турунчук і Дністер. Поєднання природно-кліматичних особливостей, водно-болотних угідь, місць перебування і міграції диких тварин та гризунів, а також близькість до житлових зон сприяє підтриманню природних вогнищ інфекції і збільшує ризик контакту населення з потенційними носіями збудників.
4 травня 2023 року розроблено та затверджено «Комплексний план заходів профілактики інфекційних хвороб, спільних для людей і тварин, в Одеській області на 2023–2028 роки». Метою цього документа є забезпечення ефективної координації дій зацікавлених структурних підрозділів державних органів, органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання та своєчасного прийняття належних управлінських рішень у сфері охорони громадського здоров’я з акцентом на запобігання виникненню та поширенню інфекційних хвороб.
На засіданнях комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій розглядаються питання виконання заходів, передбачених районними «Комплексними планами профілактики інфекційних хвороб, спільних для людей і тварин» в Одеській області на 2023–2028 роки. Обговорюються проблемні аспекти, проводиться оцінка ризиків і визначаються додаткові заходи для забезпечення ефективної реалізації плану.