Угорщина та Словаччина не були запрошені до участі у високого рівня відеоконференції щодо запропонованої «дронової стіни» вздовж східного кордону Європейського Союзу. Про це 22 вересня повідомив речник Європейської Комісії Томас Реньє Suspilne.
Зустріч, що відбудеться 26 вересня та організовується Єврокомісаром з питань оборони Андріусом Кубіліусом, включатиме представників семи держав-членів ЄС – Естонії, Латвії, Литви, Фінляндії, Польщі, Румунії та Болгарії – а також України.
Варто відзначити, що Угорщина і Словаччина, єдині сусіди України у складі ЄС, які не були запрошені до обговорення, з початку широкомасштабного вторгнення Росії підтримують тісні відносини з Москвою та неодноразово виступали проти посилення санкцій і жорсткіших заходів ЄС щодо Російської Федерації.
За словами Томаса Реньє, основна мета зустрічі – провести оцінку можливостей і потреб країн-учасниць, щоб на підставі цього визначити подальші кроки «у тісній кооперації з Україною та іншими державами-членами».
Крім того, речник додав, що у майбутньому формат переговорів може бути розширений та включати більше учасників.
Обговорення ініційоване після низки інцидентів за участю безпілотних літальних апаратів Росії, серед яких були порушення повітряного простору Румунії та збиття дронів над територією Польщі, що суттєво загострило питання безпеки на східному фланзі ЄС.
У відповідь Польща активувала статтю 4 Північноатлантичного договору (НАТО), а Альянс розпочав операцію «Східна вартова» (Eastern Sentry), спрямовану на запобігання можливим порушенням повітряного простору країн-членів, зокрема з боку Росії.
У рамках місії за учасницькою підтримкою взяли участь такі країни та їхні військові ресурси:
- Чехія – вертольоти Мі-171С;
- Велика Британія – винищувачі Typhoon;
- Данія – два винищувачі F-16 та фрегат протиповітряної оборони;
- Франція – три багатофункціональні винищувачі Rafale;
- Німеччина – чотири винищувачі Eurofighter.
У матеріалі також звертається увага на збільшення заходів цензурування в Москві на фоні посилення українських атак, що проникають глибше на територію Російської Федерації.
У відео, опублікованому в інтернеті, зафіксований нещодавній український удар 8 вересня, де флот довготривалих безпілотних апаратів і крилатих ракет перелетів лінії фронту під вечір та вразив низку цілей, серед яких – фабрики, що перетворені на російські командні пункти в Донецьку і Макіївці, захоплені Росією з 2014 року.
Завдяки соціальним мережам, кадри операції широко поширилися, продемонструвавши ознаки застосовуваної зброї, а також райони ураження. Протягом кількох годин українські спеціалісти з відкритих джерел інформації (OSINT) активно аналізували отримані дані.