Словаччина та Угорщина заявили, що не піддадуться тиску з боку президента США Дональда Трампа щодо скорочення імпорту російської нафти та газу без того, щоб Європейський Союз забезпечив наявність достатніх альтернативних джерел енергії, повідомляє Bloomberg 17 вересня.
Ці твердження пролунали у відповідь на нещодавні заяви Трампа, в яких він пообіцяв посилення санкцій проти Москви, але лише за умови, що європейські союзники повністю припинять закупівлі російської нафти — одного з головних джерел доходів Кремля під час повномасштабного вторгнення.
Оскільки Словаччина є країною без виходу до моря і має спільний кордон з Україною, а також Угорщина доволі довго залежали від російських постачань нафти та газу, після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році обидві держави активізували зусилля з диверсифікації енергетичних ресурсів.
Міністр економіки Словаччини Дениса Сакова підкреслила на брифінгу в Братиславі 17 вересня:
Перед повною відданістю процесу потрібні відповідні умови, інакше існує серйозний ризик негативного впливу на промисловість та економіку країни.
Також Сакова наголосила на важливості розвитку інфраструктури як ключового фактора для підтримки альтернативних маршрутів постачання енергії. Вона додала, що під час нещодавньої зустрічі у Відні з міністром енергетики США Кріса Райта однозначно донесла офіційну позицію Словаччини.
За словами Сакови, представник адміністрації Трампа висловив розуміння і визнав необхідність підтримки з боку Сполучених Штатів у стимулюванні енергетичних проектів Європи.
Наведені слова міністра набули такого вигляду:
Словаччина не має перешкод для диверсифікації за умови наявності альтернативного маршруту та достатньої пропускної спроможності транспортної мережі.
Водночас вона застерегла, що повна зупинка імпорту російських енергоресурсів є ризикованою, зважаючи на розташування країни на найбільш віддаленій точці західних постачальних маршрутів ЄС.
У рейтингу непримиренних супротивників санкцій ЄС, які загрожують енергетичній безпеці, опинилася і Угорщина. Тамтешній міністр Кабінету міністрів Гергелі Гуляш підкреслив на пресконференції у Будапешті:
Коли політика безпосередньо суперечить національним інтересам, зокрема щодо закупівель енергоресурсів, Угорщина застосовуватиме право вето.
Особливу увагу громадськості притягують угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан, близький союзник Трампа, та словак Роберт Фіцо, які виступають найактивнішими критиками розриву енергетичних зв’язків із Росією. Обидві держави лишаються останніми членами Євросоюзу, що продовжують закуповувати російську нафту через нафтопровід «Дружба».
Раніше президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявляла про наміри Брюсселя прискорити відмову від викопного палива з Росії раніше запланованої дати 2027 року. Це має стати частиною нового пакета санкцій, запропонованого 10 вересня.
За інформацією, оприлюдненою також, адміністрація Трампа закликала членів Великої сімки застосувати мита розміром 50-100% на імпорт із Китаю та Індії — основних покупців російської нафти, аби посилити тиск на главу Кремля Володимира Путіна з метою примусити його сісти за переговорний стіл.