Сім лідерів європейських держав висловили підтримку пропозиції, що може розблокувати до 210 мільярдів євро (245 мільярдів доларів) для України. Лист із таким зверненням до керівництва Європейського Союзу опублікував Інтерфакс.
До групи, яка висловила свою рішучу підтримку, увійшли глави урядів Естонії, Фінляндії, Ірландії, Латвії, Литви, Польщі та Швеції. Вони наголосили, що цей так званий кредит на репарації має першочергове значення та необхідно швидко ухвалити рішення, враховуючи близькість ключового саміту, що відбудеться за десять днів.
Окрім того, 70 європейських політиків та чиновників звернулися до лідерів ЄС з проханням негайно прийняти рішення щодо кредиту на репарації.
Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн офіційно запропонувала введення цього кредиту 3 грудня. Передбачалося, що він надасть Україні до 210 мільярдів євро, які буде забезпечено замороженими санкційними резервами Центрального банку Росії.
За прогностичними розрахунками, без подальшої зовнішньої підтримки Україна виснажить свої фінансові ресурси вже до середини 2026 року. Очікувана потреба країни у військовій та фінансовій допомозі за наступні два роки становить близько 135 мільярдів євро (160 мільярдів доларів).
У листі представники семи країн охарактеризували кредит на репарації як «найбільш фінансово здійсненну та політично реалістичну» стратегію. Вони також підкреслили, що ця ініціатива відповідає основному принципу права України на відшкодування збитків, завданих агресією.
Головний юридичний радник президента Володимира Зеленського, Ірина Мудра, 4 грудня відзначила, що кредит на репарації є «найшвидшим шляхом до встановлення справедливого та тривалого миру в Україні». Вона також підтвердила, що цей інструмент є абсолютно легальним, економічно обґрунтованим і політично необхідним.
Європейські лідери зберуться в Брюсселі 18–19 грудня для обговорення цієї пропозиції.
Водночас, Бельгія, де зосереджена значна частина заморожених активів, висловлює рішучу незгоду з планом. До того ж, Угорщина наклала вето на альтернативний варіант підтримки України 5 грудня, який передбачав випуск спільного європейського боргу.
Прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер висловив занепокоєння, що у разі провалу угоди країна може опинитися на межі відповідальності за третину свого валового внутрішнього продукту. Він наполягає на тому, що інші європейські держави теж мають долучитись до розподілу ризиків.
За умовами пропозиції, кожна європейська країна повинна була б індивідуально взяти на себе зобов’язання сплачувати мільярди євро для гарантування кредиту на репарації, пропорційно їхньому валовому національному доходу.
Авторська ідея фон дер Ляєн передбачає участь усіх держав, які володіють замороженими активами, у цій схемі. Проте Financial Times 8 грудня повідомила, що Франція приховує інформацію про банки, що тримають активи.
Крім того, EUobserver 8 грудня оприлюднив інформацію про те, що французький банкір Олів’є Юбі, який працює у Euroclear — бельгійському банку, що володіє більшістю заморожених активів — намагався організувати зустріч генерального директора компанії з представниками російської розвідки. Генеральний директор отримала загрози після того, як відмовилася від зустрічі.
Після вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року було заморожено приблизно 300 мільярдів доларів резервів Центрального банку РФ, близько двох третин яких зосереджено у бельгійському Euroclear.
«Ключ до припинення війни знаходиться в Брюсселі»
— так відреагували українці на опозицію Бельгії щодо кредиту на репарації з російських активів.