Сільське господарство України, що зазнало великих втрат, отримує підтримку від нового інвестиційного фонду.

Автор: Квітослава Іванець

Опубліковано: 07.11.2025

Повномасштабне вторгнення Росії завдало нищівного удару по аграрному сектору України, зачепивши практично всі можливі аспекти: від заблокованих портів і окупованих земель до крадіжок зерна, порушень у торгівлі та прямих атак.

Незважаючи на численні труднощі, аграрна галузь знаходиться в центрі уваги та стала важливішою за будь-коли раніше. Внаслідок спаду експорту металів, видобувної промисловості та інших ключових секторів через війну, агропромисловий комплекс тепер формує понад половину загального обсягу українського експорту та близько 60% валютних надходжень, що значно вище від 44% у 2021 році, свідчать дані Національного банку України.

Ця зростаюча залежність водночас служить своєрідною ниткою життя для української економіки і вказує на її вразливість, адже країна змушена покладатися на сектор із численними ризиками.

Одним із гострих викликів для агробізнесу в Україні стала відсутність доступу до фінансування. Комерційні банки фактично залишили ринок, побоюючись ризиків, через що підприємства галузі не мають змоги користуватися кредитами. Інвестиції обмежилися монополіями національного рівня та міжнародними фінансовими організаціями, які орієнтуються на компанії з великим експортним потенціалом, де гарантії продовольчої безпеки виправдовують кредитування.

Ця сумна картина дещо покращилась із запуском нового інвестиційного фонду, мета якого – заповнити прогалини у фінансуванні та забезпечити необхідний капітал для аграрного сектору, особливо для бізнесів середнього розміру.

Українська компанія Diligent Capital Partners разом із нідерландською фірмою 2ndAries створили фонд із капіталом у 150 мільйонів євро за підтримки Української інвестиційної рамкової програми ЄС. Фонд пропонує як боргові, так і акціонерні інструменти для агробізнесу.

За словами Дана Якуба, засновника Diligent Capital Partners, найбільші агрокомпанії України забезпечують близько 20% експортних надходжень.

«Решта – це менші підприємства, тож можливості є значними»,

– зазначив він у інтерв’ю Kyiv Independent.

Якуб повідомив, що планується розпочати фінансування вже до кінця першого кварталу наступного року. Наразі потенційний портфель фонду становить приблизно 500 мільйонів євро, і зацікавленість зростає.

У нашій розмові з Даном Якубом він пояснив, чому саме зараз було ухвалене рішення про запуск фонду, які можливості бачать інвестори в аграрному секторі України під час війни та яка їхня довготермінова стратегія для агропродовольчої галузі країни.

Що спонукало вас об’єднатися із голландськими партнерами і створити цей фонд саме зараз?

Дан Якуб: В першу чергу, війна. Багато компаній, в які ми інвестували раніше, втратили можливість отримувати фінансування, чи то у вигляді позик, чи у вигляді капіталу. Відсутність доступу до ресурсів, які є життєво важливими для бізнесу, паралізувала розвиток багатьох підприємств.

Під час війни обговорення вартості бізнесу часто ускладнене і навіть може ображати підприємців. Тому ми вирішили створити інструмент фінансування, який би розташовувався між борговими зобов’язаннями та акціонерним капіталом, де первинна оцінка компанії не є визначальною.

Крім того, у нас значний досвід в продовольчій і агробізнесовій сферах. Ми провели багато угод в Україні, долучившись до таких сегментів, як кондитерські вироби, соки, сир, молоко, вино, насіння, експортна інфраструктура, корм для тварин і харчування для домашніх тварин.

Наші партнери з Нідерландів співпрацювали із FMO – нідерландським банком розвитку підприємництва, одним із найбільших світових інвесторів у високоризикові аграрні проєкти на фронті розвитку. Ми вирішили використати нашу експертизу і сконцентруватися на найбільш прибутковій гілці української економіки в умовах війни.

Чому саме цей формат фінансування ви обрали для інвестицій?

Дан Якуб: Він вигідний як для інвесторів, які виходять на український ринок, так і для місцевих компаній. Для інвесторів важливо, щоб партнерство відбувалося разом із європейською країною, оскільки більшість рішень щодо фінансування в ЄС приймаються на рівні міжурядових домовленостей.

Друге – це гнучкість. Ми можемо структурувати фінансування як кредит або як комбінацію боргу і акціонерного капіталу. У випадках, коли ми ділимося зростанням бізнесу, виникає спільна зацікавленість із підприємцем.

Третє – швидкість ухвалення рішень. Наш офіс знаходиться в Україні, тому рішення приймають тут, а не в Лондоні чи Нідерландах. Команда, яка розуміє контекст, ризики й перспективи, працює безпосередньо у Києві, що забезпечує оперативність і гнучкість фонду.

Чому саме Європа?

Дан Якуб: Європа – це регіон, який найбільше зацікавлений у перемозі та успіху України. Саме успішна Україна є критично важливою для європейського континенту. До того ж, лише європейські держави здатні залучати відповідне фінансування і добре розуміють механізми роботи Європейської Комісії.

Крім того, багато європейських країн здобули значні успіхи в агробізнесі. Наприклад, Нідерланди пройшли шлях від експорту сировини до виробництва кінцевих продуктів і їхньої переробки. Такий досвід надважливий для України.

Як ви впевнені, що інвестиції будуть спрямовані за призначенням?

Дан Якуб: Контроль відбувається на кількох рівнях:

  • По-перше, Європейська Комісія гарантує інвестиції та до фонду залучені авторитетні інституційні інвестори, для яких важливі успішність і безпека вкладів.
  • По-друге, аграрний сектор традиційно не монополізований або слабо монополізований. Ми орієнтуємося на середній бізнес із сумами інвестицій від 10 до 15 мільйонів євро. Це українські підприємці, які створили свій бізнес самостійно та не є політично впливовими.
  • Також важливий ризик співпраці: ми досконало перевіряємо партнерів, враховуємо їхню історію роботи, співпрацю з банками, міжнародними фінансовими організаціями, такими як ЄБРР чи IFC.
  • І нарешті, проводиться правова та репутаційна перевірка. В Україні тепер відкриті реєстри, що дозволяє виконувати значну частину перевірок дистанційно перед залученням юридичних фірм.

Наскільки великий на даний момент ринок компаній, готових до інвестицій через ваш фонд?

Дан Якуб: Харчова і агробізнесова сфера формує близько 60% експортної виручки України. Великі компанії, такі як Astarta, Nibulon, MHP, Kernel, забезпечують приблизно 20%, решта – середній і малий бізнес, що відкриває великі можливості.

Звісно, деякі підприємства ще не готові інвестувати через структурні проблеми – неприбрані податкові борги, невідповідність бухгалтерського обліку чи юридичні питання, але в цілому потенційний портфель розміром понад 500 мільйонів євро вже сформовано, і зацікавленість зростає.

Які види компаній перебувають у фокусі вашого фонду?

Дан Якуб: Ми охоплюємо повний ланцюг вартості:

  • спеціалізовані переробні підприємства,
  • інтегровані компанії з сільським господарством, зберіганням та переробкою,
  • логістичні компанії у стратегічних локаціях,
  • а також спеціалізоване та органічне фермерство.

Ідеально, якщо це продукти з доданою вартістю, а не тільки сільськогосподарське виробництво, оскільки аграрний сектор є дуже волатильним: один сезон успішний, інший – викликів. Це не виключає підтримки фермерських господарств взагалі, але ми будемо більш вибірковими.

Не менше 20% інвестицій повинні спрямовуватися на «зелені» проєкти. Що це може бути?

Дан Якуб: До таких проєктів належить органічне землеробство з використанням органічних добрив та переробка відходів. Наприклад: перетворення білкових відходів на перероблений білок, або відходів яйцевиробництва – на біометан. Біометан зараз надзвичайно актуальний для України, і є великий попит на нього у Європейському Союзі.

Наскільки реалістично досягти 20% «зеленого» фінансування в умовах війни?

Дан Якуб: Це цілком можливо. Наприклад, сільгосппідприємства можуть закуповувати сонячні панелі за допомогою наших коштів, що тепер значно доступніші через розвиток технологій батарей і автономного енергозабезпечення, що швидко розвивається в Україні. Прагнення компаній до енергетичної незалежності, особливо у літній період, є дуже значущим. Децентралізація енергетики має ключове значення зараз.

Ви говорили, що хочете, щоб капітал почав працювати у галузі вже за кілька місяців. Коли плануєте забезпечити перші інвестиції?

Дан Якуб: Реалістично це станеться до кінця першого кварталу наступного року. Потрібен час на підготовчу роботу: збір інформації, узгодження умов та проведення перевірок – це займе кілька місяців.

Який період інвестиційного циклу ви плануєте?

Дан Якуб: Це довгострокові вкладення – до десяти років. Деякі проєкти мають складну структуру та потребують часу для генерації грошового потоку. Ми готові чекати довше, ніж банки, щоб отримати повернення основного капіталу.

Які стимули для інвесторів?

Дан Якуб: Інвестиції гарантовані Європейською Комісією, що забезпечує додатковий захист. Очікувана дохідність більш стабільна і схожа на фіксований дохід. Для деяких інвесторів це також спосіб підтримати Україну.

Які критерії успіху фонду?

Дан Якуб: Успіхом вважаємо отримання інвестиціями прибутковості на рівні середини або нижчої межі другого десятка відсотків – це досить комфортний показник в регіоні.

Що може стати перешкодою для роботи фонду?

Дан Якуб: Ризики безпеки, зокрема, якщо порт Одеси стане недоступним. Це не лише через ракетні удари, а й через те, що цей порт концентрує величезний обсяг вантажів, необхідних для функціонування продовольчого і аграрного секторів.

Швидке повернення до нормального стану теж створить виклик, оскільки приплив капіталу і конкуренція можуть зробити інвестиції дорожчими. Також важливим фактором є людський капітал: наявність фахівців, сервісних провайдерів, які працюють із Україною. Відтік кадрів або їхнє вигорання теж можуть завдати шкоди.

Яке ваше бачення аграрного сектору України на найближчі 5–10 років і як фонд хоче сприяти його розвитку?

Дан Якуб: Через п’ять років потрібно очікувати поступових перетворень, а через десять – справжньої трансформації. Сектор стане капіталозалежним, а не трудомістким. Україна рухатиметься у напрямку виробництва готової продукції: крохмалю, перероблених овочів і фруктів, заміни імпортних товарів.

Майбутнє – за капіталомісткими проєктами в переробці, логістиці та створенні брендової продукції. Українські компанії можуть вийти на світові та європейські ринки з власними відомими брендами. Саме в цьому ми бачимо своє завдання – зробити сектор більш «вишуканим». Конкуренція лише за ціною та обсягом мала б стати політично проблемною в Європі.

Коли споживачі прив’язані до брендів, це ускладнює політичні спроби їх ізолювати, правда?

Дан Якуб: Саме так. Бренди відображають справжні бажання та потреби людей.

Україна стоїть на перехресті торговельних шляхів і тепер мусить дивитися далеко за межі ЄС, щоб забезпечити стабільне майбутнє аграрного сектору. Зміна тарифної політики Євросоюзу, яка скасовує преференції для українського аграрного експорту, не лише змінює правила гри, а й є сигналом до дії. Розширення і диверсифікація ринків поза межами ЄС є надзвичайно важливими для захисту економіки і зміцнення ролі України у глобальній продовольчій безпеці.

Автор

  • Квітослава Іванець

    Досвід журналістики з 2021 року. Працюю із соціальними та психологічними темами, беру інтерв’ю у фахівців, створюю аналітичні матеріали для провідних медіа та висвітлюю актуальні події, які сталися в Україні.

Залишити коментар

Previous

В Одеській області вживають заходів для захисту доріг від снігових завалів

Next

В Одесі розпочнеться суд над командиром, який використовував бойові кошти на ремонт