МЗС Росії 13 липня спростував звинувачення, назвавши «наклепом» повідомлення про те, що президент Володимир Путін нібито приватно заохочував Іран прийняти угоду про «нульове збагачення» у ядерній програмі.
Це спростування з’явилося у відповідь на репортаж американського видання Axios, яке, посилаючись на анонімні джерела, стверджувало, що Путін начебто «заохочував» Іран домовитись зі Сполученими Штатами про угоду, яка унеможливила б збагачення урану Іраном.
«Ця стаття, схоже, є новою політичною кампанією з метою наклепу, спрямованою на загострення напруженості навколо ядерної програми Ірану»
— йдеться у заяві МЗС Росії від 13 липня.
Також у міністерстві наголосили, що «ми завжди і неодноразово підкреслювали необхідність вирішення кризи навколо ядерної програми Ірану виключно політичними та дипломатичними методами, а також висловлювали готовність сприяти пошуку взаємоприйнятних рішень».
Західні країни та Ізраїль підозрюють Тегеран у прагненні створити ядерну зброю, чого Іран заперечує, захищаючи своє «безперечне» право на розвиток цивільної ядерної програми.
Москва підтримує дружні стосунки з керівництвом Ірану та надає важливу підтримку Тегерану. Проте динаміка цих відносин викликала пильну увагу, особливо через те, що Росія не надала значної підтримки своєму партнеру навіть після того, як у червні США приєдналися до ізраїльської кампанії бомбардувань.
Публічно Москва послідовно відстоює право Тегерана використовувати ядерні технології у цивільних цілях, водночас останніми місяцями Путін налагоджував тісніші зв’язки з президентом США Дональдом Трампом.
Нещодавнє загострення в регіоні розпочалося із безпрецедентного удару Ізраїлю по Ірану 13 червня, що спричинило 12-денну війну. Цей крок фактично припинив переговори між Тегераном та Вашингтоном, які почалися у квітні і були спрямовані на замороження іранської ядерної програми в обмін на зняття економічних санкцій.
Ситуація ще більше загострилася 22 червня, коли США завдали ударів по підземному об’єкту збагачення урану у Фордоу на південь від Тегерана, а також по ядерних об’єктах в Ісфахані та Натанзі. Точний обсяг завданих цим ударом збитків досі невідомий.