На тлі зупинки мирних переговорів Росія все частіше обстрілює українські міста касетними боєприпасами, забороненими міжнародними організаціями через їхню необережну загрозу цивільному населенню.
Кількість цивільних жертв в Україні у 2025 році зросла на 37% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, переважно через застосування Росією далекобійної вибухової зброї — включно з касетними боєприпасами — у густонаселених міських районах, повідомили в ООН.
Касетні боєприпаси — це вид зброї, яка розсіює невеликі вибухові суббоєприпаси на великій площі ураження та призначена для нанесення максимальних ушкоджень людям.
Хоча Україна з 2022 року використовує касетні боєприпаси, які надали США, експерти повідомили Kyiv Independent, що Росія застосовує їх значно частіше і, при цьому, влучає по цивільних об’єктах.
«Переважна більшість касетних боєприпасів, які сьогодні використовуються у світі, застосовується Росією в Україні»
— сказала Марі Веархем, заступниця директора відділу криз, конфліктів і зброї у Human Rights Watch.
За словами Міністерства закордонних справ України від 26 червня, їх використання «є елементом ширшої політики терору Москви проти українського народу».
Недавні напади на цивільних
Українська влада задокументувала щонайменше 5974 випадки застосування Росією касетних боєприпасів в Україні з 2022 року, повідомили у МЗС.
Коли такі атаки відбуваються у великих містах, як от обстріл Києва 17 червня, що забрав життя 30 людей і поранив 172, вони вирізняються великою кількістю цивільних жертв. За даними Веархем, відео з місця події свідчать про застосування касетних боєприпасів, скинутих крилатою ракетою.
Влада України також повідомила, що Росія застосувала касетні боєприпаси у атаці на дитячий майданчик у Кривому Розі 4 квітня, внаслідок якої загинуло 20 людей, серед яких дев’ятеро дітей — це найсмертельніший випадок нападу на українських дітей, підтверджений ООН з початку повномасштабного вторгнення.
«Найбільше проблем — це відсутність достатньої кількості зенітних батарей в поєднанні з браком перехоплювачів з української сторони.»
Звіт ООН від 30 червня не вказує на жодні військові об’єкти на місці атаки, попри твердження російського Міноборони, що вони цілилися у військових, які перебували у ресторані. Атака в Кривому Розі не внесена у звіт з переліком випадків застосування касетних боєприпасів.
Ще одна атака відбулась 13 квітня ввечері в центрі Сум, коли дві балістичні ракети влучили за кілька хвилин одна за одною, під час релігійного свята. Загинули 35 людей та 117 отримали поранення, переважно цивільні, що перебували на вулиці або їхали у автобусі, а також ті, хто намагалися допомогти потерпілим після першого удару, йдеться у звіті ООН.
За останні місяці місцева українська влада повідомляла про інші смертельні удари касетними боєприпасами по цивільних — це атаки в Харкові 18 квітня, Чугуєві на Харківщині 23 травня, селі на Сумщині 26 травня та підтверджена ООН атака в Добропіллі 7 березня, у якій загинуло 11 осіб і 48 було поранено.
Захист України
Використання Росією касетних боєприпасів не є новим, проте методи їх доставки змінюються, щоб краще обходити українську систему ППО, яка захищає великі міста.
Найчастіше їх застосовують як артилерійські снаряди, але також касетні боєприпаси можуть переноситися балістичними та крилатими ракетами, які Росія регулярно запускає по українських містах разом із сотнями дронів.
Хоча Україна значно покращила перехоплення ворожих крилатих ракет і дронів з 2022 року, масштаб останніх російських ударів перевантажує українську систему ППО. У атаці 17 червня Росія запустила 440 дронів і 32 ракети, серед них х-69 — крилата ракета, що скинула касетні боєприпаси над Києвом, повідомило МЗС.
«Найбільша проблема — це нестача зенітних батарей у поєднанні з браком перехоплювачів в українській обороні», — зазначила докторка Марина Мирон, постдокторантка кафедри воєнних досліджень у King’s College London.
Вона додала, що через застосування російською стороною макетів і електронної боротьби у атаках, Україні дуже важко ефективно відбивати ракети та дрони, повідомила Мирон Kyiv Independent.
Крім того, Мирон наголосила, що безпілотники з вибуховим навантаженням, такі як іранські Shahed-136 та їхні російські аналоги «Геран-2», можуть потенційно використовуватися для доставки касетних боєприпасів.
Чому касетні боєприпаси заборонені міжнародним правом?
Експерти пояснюють, що касетні боєприпаси безрозбірливо вбивають або калічать цивільне населення, що опиняється в зоні масштабного ураження під час атаки. Велика частина суббоєприпасів не розривається одразу після розпилювання, тож вони можуть вбивати людей навіть через десятиліття після завершення бойових дій.
Україна застосовувала надані США касетні боєприпаси проти російських військ в операціях, як-от успішний контрнаступ на Харків у 2022 році. Будучи чисельно і технічно поступаючись, Україна звернулася до США за цією зброєю, щоб допомогти звільнити окуповані Росією території.
За фотодоказами, нещодавній звіт ООН припускає, що Україна також може застосовувати касетні боєприпаси у російсько-окупованих цивільних зонах, але збір інформації ускладнює постійне перешкоджання Росії моніторингу нападів і порушень прав людини на окупованих територіях.
«Касетні боєприпаси переходять межі допустимого і ніколи не мають застосовуватися жодним гравцем — ні у місті, ні будь-де ще»
— наголосила Веархем.