Під час першого президентського терміну Дональда Трампа в США, російські чиновники натякали на готовність дозволити Вашингтону вільно реалізовувати свої інтереси у Венесуелі в обмін на таку ж свободу для Москви в Україні, заявила у 2019 році перед Конгресом колишня радниця Трампа Фіона Гілл.
Коментарі Гілл викликали значний резонанс після нападу Трампа на Венесуелу 3 січня і захоплення диктатора Ніколаса Мадуро, союзника Кремля.
За декілька років до нападу на Венесуелу, а також до повномасштабного вторгнення в Україну, Кремль у квітні 2019 року висував можливість відмовитися від свого впливу у Венесуелі в обмін на необмежений контроль над Україною, зазначила Гілл, яка на той час була старшою радницею Трампа.
Під час слухань у листопаді 2019 року Гілл розповіла законодавцям про такі ключові моменти:
- Російські посадовці “чітко сигналізували, що прагнуть укласти дивний обмін” між Венесуелою та Україною.
- Московські пропозиції носили “неформальний” характер, але послання було зрозумілим:
“Ви маєте свою Монро Доктрину та хочете, щоб ми не втручались у вашу сферу впливу. Водночас ми маємо своє бачення, адже ви перебуваєте в нашому “дворі” – в Україні.”
Гілл також повідомила, що була відправлена до Росії для відхилення цієї пропозиції. Проте, через сім років Трамп використав доктрину Монро — концепцію, що передбачає право США на економічну домінацію в Західній півкулі, — аби виправдати свій напад на Венесуелу й захоплення нафтової галузі країни.
Президент США твердо заявив, що Сполучені Штати тепер “керуватимуть” Венесуелою та контролюватимуть її нафтові ресурси. 6 січня Трамп оголосив, що Венесуела передасть до 50 мільйонів барелів санкціонованої нафти США.
Деталі цієї угоди такі:
- Нафта продаватиметься за ринковою ціною.
- Кошти від продажу перебуватимуть під контролем Трампа, який оголосив про це у соціальних мережах.
За інформацією джерел, що спілкувалися з ABC News, Трамп також вимагав від Венесуели вигнати з країни Росію, Китай, Іран та Кубу і розірвати економічні зв’язки з цими державами, перш ніж дозволити збільшення видобутку нафти.
У свою чергу президент Росії Володимир Путін поки що не коментував атаки США на Венесуелу, але Міністерство закордонних справ РФ виступило зі зверненням до Організації Об’єднаних Націй, засуджуючи американську агресію. Разом з тим Москва поки що не надала суттєвої матеріальної підтримки Венесуелі після захоплення Мадуро.
Аналітики відзначають, що Путін, ймовірно, може бути готовим обміняти свій вплив у Латинській Америці на можливість розширення амбіцій у Європі.