Міністерство закордонних справ Росії 4 лютого заявило, що Сполучені Штати проігнорували російську пропозицію щодо продовження низки заходів договору про контроль над стратегічними озброєннями New START ще на 12 місяців. У заяві відомство охарактеризувало відповідь американської сторони як «жаль».
Договір New START, підписаний Росією та США у 2010 році, передбачає взаємні обмеження на стратегічні ядерні боєголовки та пускові установки. У вересні 2025 року президент Росії Володимир Путін запропонував Москві та Вашингтону дотримуватися меж, визначених угодою, на додатковий рік.
У заяві Міністерства закордонних справ РФ, оприлюдненій 4 лютого, напередодні закінчення строку договору, йдеться про критику США за відсутність реакції на ініціативу Путіна.
Основні моменти заяви російського дипломатичного відомства:
- Ідеї Москви фактично свідомо ігноруються.
- Поточний підхід США вважається помилковим та таким, що викликає жаль.
- Росія готова діяти «відповідально і обережно», але залишає за собою право вдатися до рішучих військово-технічних заходів для протидії можливим додатковим загрозам національній безпеці.
Водночас, Президент США Дональд Трамп поки не зробив офіційних заяв щодо майбутнього договору New START, термін дії якого спливає. Офіційний представник Білого дому 4 лютого зазначив, що Трамп «прийме рішення щодо подальших кроків у ядерному контролі на власному часовому плані».
Офіційна позиція Вашингтона включає такі ключові моменти:
- Дональд Трамп висловив бажання зберегти обмеження на ядерну зброю.
- У переговорах з контролю над озброєннями слід залучити Китай.
На пресбрифінгу 4 лютого Держсекретар США Марко Рубіо наголосив, що Трамп висловиться щодо New START трохи пізніше та підкреслив важливість залучення Китаю до перемовин з обмеження озброєнь.
Рубіо наголосив:
«Очевидно, президент неодноразово наголошував, що для справжнього контролю над озброєннями у XXI столітті неможливо не враховувати Китай через їхній величезний та швидко зростаючий арсенал».
Станом на 2024 рік Росія володіє найбільшим ядерним потенціалом у світі. За даними Стокгольмського міжнародного інституту дослідження миру (SIPRI), кількість ядерних боєголовок у США становить 3 708 одиниць, у той час як у Росії — 4 380, не враховуючи зняту з експлуатації зброю. Китай, за інформацією SIPRI, за останні п’ять років подвоїв свій ядерний арсенал — з 300 до 600 одиниць.
За даними Американської асоціації контролю над озброєннями (Arms Control Association), яка є неприбутковою організацією, кількість стратегічних пускових установок становить:
- У Росії — менше 800.
- У США — менше 800.
- У Китаю — приблизно 550.
Даріл Г. Кімбалл, виконавчий директор Arms Control Association, закликав адміністрацію Трампа надати чіткішу позицію щодо завершення терміну дії договору New START та погодитись на збереження кількісних обмежень, передбачених угодою.
Він зазначив:
«Якщо адміністрація Трампа й надалі уникатиме дипломатії з Росією щодо контролю над ядерним озброєнням і рішенням збільшить кількість стратегічної ядерної зброї, розміщеної в США, це призведе лише до того, що Росія зробить те саме і сприятиме прискоренню стратегічного нарощування Китаєм».
Джон Ерат, старший директор із політики Центру контролю озброєнь та нерозповсюдження, відзначив, що кінець дії договору New START не обов’язково означає припинення контролю над озброєннями, але застеріг, що це може спричинити новий глобальний виток гонки озброєнь.
Він пояснив:
«Зараз як у Росії, так і у США відсутні юридичні перепони для нарощування арсеналів, і ми ризикуємо знову опинитися у ситуації, схожій на холодну війну».
Ерат додав:
«Позитивне в тому, що завершення New START не має означати кінець контролю над ядерними озброєннями. Хоча дозвіл на продовження договору сьогодні неможливий, президенти Дональд Трамп і Володимир Путін можуть вирішити дотримуватися встановлених чисельних лімітів ядерних арсеналів».
Із часу початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 2022 року Москва неодноразово висловлювала ядерні погрози як на адресу України, так і західних партнерів. Супутникові знімки, опубліковані у 2025 році, свідчать про розширення та модернізацію щонайменше п’яти ядерних об’єктів Росії поблизу європейських кордонів упродовж останніх років.