Основні події 28-29 червня:
- – Росія проводить найбільшу за час війни атаку, завдаючи ударів по регіонах України, що далеко від лінії фронту
- – Пілот F-16 загинув під час масштабної нічної атаки Росії, повідомляє Повітряні сили
- – Український удар дроном по авіабазі в Криму знищив 3 російські гелікоптери, заявляє СБУ
- «Час рухати ваш законопроєкт» — сенатор заявляє, що Конгрес незабаром проголосує за нові санкції проти Росії після переговорів з Трампом
Зеленський підписує указ про вихід з Оттавської конвенції, що забороняє протипіхотні міни
Росія здійснила найбільшу повітряну атаку на Україну від початку повномасштабної війни в ніч на 29 червня, запустивши 477 дронів та 60 ракет по українських містах, повідомили Повітряні сили України.
Ракетні та дронові удари росіян увесь нічний час тримали Україну в страху, з повітряними тривогами, що лунали практично по всій країні — навіть у західних областях, далеких від фронту.
Прес-секретар Повітряних сил Юрій Ігнат підтвердив Associated Press, що це була «наймасштабніша повітряна атака» з часу початку широкомасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року.
Бомбардування Росії — звична реальність за три роки війни — значно посилилися у травні та червні, з масовими атаками, що стають дедалі частішими і більш смертоносними.
Увечері 28 червня Повітряні сили України попередили, що Росія запустила три бомбардувальники Ту-95 з військового аеродрому Оленя в Мурманській області. Також Повітряні сили повідомили про кілька груп російських дронів, що спрямувалися в різні регіони країни.
Через кілька годин Повітряні сили додали, що з аеродрому Саварслеєвка у Нижньогородській області Росії злетів винищувач МіГ-31К — літак, що може нести балістичні ракети «Кинджал». Також було оголошено про запуск крилатих ракет по кількох регіонах, зокрема по Тернопільській, Львівській та Івано-Франківській областях на заході України.
Оперативне командування Збройних сил Польщі повідомило, що підняло в повітря винищувачі та активувало наземні підрозділи ППО у відповідь на російські авіаудари по заходу України.
У різних містах, таких як Миколаїв, Кременчук, Запоріжжя, Черкаська область, Івано-Франківськ та Львів, повідомляли про вибухи й удари упродовж ночі. Деякі регіональні чиновники повідомили про попередні дані щодо руйнувань та потерпілих, попри активну роботу систем ППО.
Цивільна інфраструктура зазнала пошкоджень, а щонайменше троє людей отримали поранення внаслідок ударів у Черкаській області, повідомив голова ОДА Ігор Табурець.
У Кременчуці Полтавської області влучили по одному підприємству, що спричинило пожежу, розповів голова ОДА Володимир Когут.
Під час нічної ракетної атаки було пошкоджено виробничі приміщення на одному з підприємств у Запоріжжі, повідомив голова ОДА Іван Федоров, при цьому жертв та постраждалих не зафіксовано.
Після завершення тривог чиновники у Львівській області розповіли, що Росія намагалася вразити критичну інфраструктуру регіону. За словами міського голови Львова Андрія Садового, ці спроби в основному не мали успіху.
«Незважаючи на складність цієї комплексної нічної атаки, у Львові не зафіксовано поранених та пошкоджень цивільних будівель», — написав він у Telegram.
Голова Миколаївської області Віталій Кім повідомив, що вночі Росія атакувала місто балістичними ракетами та дронами-камікадзе Shahed, влучивши в інфраструктурний обʼєкт. Удар спричинив пожежу, але без жертв.
Ця масштабна атака дронів і ракет сталася за день після того, як президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва готова провести ще один раунд мирних переговорів.
Українська та російська делегації провели вже два прямі переговори в Стамбулі, проте вони не принесли значних результатів окрім обмінів полоненими.
Москва відмовляється йти на поступки у своїх максималістських вимогах в Україні і не погоджується на припинення вогню, поки Київ заздалегідь не погодиться відмовитися від усієї іноземної військової допомоги. 20 червня Путін на економічному форумі в Санкт-Петербурзі гучно заявив: «вся Україна — наша».
Російські балістичні ракети та дрони-камікадзе збільшують інтенсивність ударів по Києву та іншим українським містам, забираючи десятки життів і поранивши сотні мирних людей. Лише цього тижня російська ракета влучила у пригородний потяг у Дніпрі, наслідком чого загинули 21 особа, а понад 300 отримали поранення.
Пілот F-16 загинув під час нічної масштабної атаки Росії, повідомляють Повітряні сили
Максим Устименко, народжений у 1993 році, загинув після того, як збив сім повітряних цілей, повідомили Повітряні сили у своєму заяві. Літак зазнав пошкоджень під час спроби збити останню ціль, після чого втратив висоту й розбився.
«Максим Устименко доклав усіх зусиль, аби відвести літак від населеного пункту, але не встиг катапультуватися»
— йдеться у повідомленні Повітряних сил у Telegram, вшановуючи його як героя.
«Робота українських пілотів надзвичайно небезпечна і ризикована, як при ударах по ворожих наземних цілях, так і при відбитті авіаударів»
— додали в Повітряних силах, наголошуючи, що пілоти F-16 збивають десятки дронів типу Shahed.
У вечірньому зверненні президент Володимир Зеленський посмертно нагородив Устименка званням Героя України.
«Сьогодні він загинув, захищаючи наше небо та народ від чергової масштабної російської атаки… Втрачати таких, як він, дуже боляче»
— висловив співчуття Зеленський близьким загиблого.
За останній місяць Росія активізувала повітряну кампанію проти Києва та інших міст. Зеленський повідомив, що в червні Росія запустила понад 2700 дронів типу Shahed — це близько 9,5% від усіх таких дронів, які застосовувалися за всю повномасштабну війну.
Хоча Київ має кращий захист завдяки західним системам ППО, місто зазнало низки смертельних атак у червні, зокрема 17 червня внаслідок ракетного і дронового ударів загинули 30 осіб.
Повітряні сили заявили, що для відбиття російської атаки в ніч на 29 червня довелося застосувати «всі доступні засоби», включно з елітними винищувачами F-16.
Україна отримала першу партію винищувачів F-16 влітку 2024 року, однак не розкриває багато деталей про їх використання через те, що вони є пріоритетною ціллю для Москви. Пілоти пройшли місяці навчання за кордоном.
Український удар дроном по авіабазі в Криму знищив 3 російські гелікоптери, заявляє СБУ
Дрони, які контролює Служба безпеки України (СБУ), влучили по військовому аеродрому Кіровське в окупованому Криму в ніч на 28 червня, розповіли в СБУ.
За заявою СБУ, атака знищила гелікоптери Мі-8, Мі-26 і Мі-28, а також зенітний ракетно-гарматний комплекс «Панцир-С1».
Україна також цілеспрямовано вражала російську авіацію, системи ППО, а також склади боєприпасів і дронів розвідки та ударного призначення, уточнили в СБУ.
Під час ночі на аеродромі було чути вторинні вибухи.
У той час, коли Росія посилює авіаудари по Україні і кількість цивільних жертв зростає, Україна активізувала свої удари дронами по території Росії.
Раніше, 27 червня, українські дрони завдали удару по чотирьох винищувачах Су-34 на аеродромі Мариновка у Волгоградській області Росії, повідомили військові.
Попередні дані вказують, що два російські винищувачі були знищені у цій атаці, а два — отримали пошкодження. Росія використовує ці літаки для бомбардувань України.
«Час рухати ваш законопроєкт» — сенатор заявляє, що Конгрес незабаром голосуватиме за нові санкції проти Росії після зустрічі з Трампом
Після переговорів із президентом США Дональдом Трампом сенатор Ліндсі Грем 29 червня повідомив, що президент готовий до голосування в Сенаті щодо законопроєкту про нові санкції проти Росії.
За словами Грема, голосування очікується після завершення літніх канікул у Конгресі в липні.
«Вперше вчора президент сказав мені… він зазначив: ‘час рухати ваш законопроєкт’»
— додав Грем в інтерв’ю ABC News, підкреслюючи, що остаточне підписання закону залежатиме від Трампа.
На запитання, чи підпише Трамп закон, сенатор відповів: «Так, я думаю, ми у доброму становищі… Але у нього є право вето. Як застосовувати санкції — залежить від нього».
Грем розповів, що розмова з Трампом відбулася на полі для гольфу 28 червня. Конкретних термінів ухвалення закону поки що не оголошували, але Конгрес має зібратися знову 9 липня.
Законопроєкт, підтриманий 84 співспонсорами, над яким працюють сенатори Ліндсі Грем (Республіканець-Південна Кароліна) та Річард Блументаль (Демократ-Коннектикут), пропонує ввести вторинні санкції проти торгових партнерів Росії, водночас захищаючи союзників України від покарань і вносячи технічні коректування.
«Що робить цей закон? Якщо ви купуєте товари в Росії і не допомагаєте Україні, то на вашу продукцію діятиме 500-відсоткове мито при ввезенні в США. Індія та Китай купують 70% нафти Путіна. Це тримає його військову машину у русі»
— пояснив Грем.
Незважаючи на тиск, Трамп поки що відмовляється самостійно вводити додаткові санкції. Під час обговорення законопроєкту в Сенаті повідомлялося, що Трамп нібито просив Грема пом’якшити запропоновані санкції, раніше він відкладав голосування за законопроєкт.
Грем назвав останні кроки «великим проривом» на тлі повільного руху законопроєкту.
Україна неодноразово закликала Сполучені Штати посилити санкції проти Росії, оскільки Москва продовжує нарощувати частоту і масштаб своїх ударів по українських містах.
Коментарі Грема пролунали за кілька годин після того, як міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що Вашингтон зняв санкції, які перешкоджали розширенню АЕС Пакш, де російська державна компанія «Росатом» зводитиме два нові енергоблоки.
Зеленський підписав указ про вихід з Оттавської конвенції, що забороняє протипіхотні міни
Зеленський підписав указ про вихід України з Оттавської конвенції, яка забороняє протипіхотні міни. Це рішення слідує за кроками балтійських країн та Польщі, які також посилюють свою оборону в умовах війни в Україні.
Договір 1997 року, до якого приєдналися понад 160 країн, забороняє застосування, виробництво, зберігання і передачу протипіхотних мін, щоб захистити цивільних від мін, які можуть залишатися активними довго після завершення бойових дій.
«Росія ніколи не була стороною цієї конвенції та надзвичайно цинічно використовує протипіхотні міни»
«І не лише під час війни проти України. Це фірмовий стиль російських вбивць — знищувати життя усіма доступними засобами».
— пояснив Зеленський таке рішення.
У березні Балтійські країни і Польща оголосили про намір вийти з Оттавської конвенції — це суттєва зміна у військовій політиці, яка демонструє, як країни поблизу України готуються до можливої війни в Європі.
Протипіхотні міни розкидані по полях бою в Україні, часто вони стають причиною втрати кінцівок як для військових, так і для цивільних. З 2022 року території, звільнені Україною, завалені мінами, і їх розмінування є надзвичайно складним і небезпечним. За даними Human Rights Watch у червні, Росія застосувала понад десяток різних видів протипіхотних мін з початку повномасштабного вторгнення в Україну.
У несподіваному кроці, що розлютував Москву, адміністрація Байдена в 2024 році дозволила постачання протипіхотних мін Україні. Тодішній міністр оборони Ллойд Остін пояснив це необхідністю допомогти Україні стримувати наступ російських військ на сході, коли ситуація на фронті погіршилася.
«Цей крок давно диктувала реальність війни»
— відзначив народний депутат Роман Костенко, секретар депутатського комітету з питань оборони, у пості на Facebook, оголошуючи про суттєвий прогрес щодо виходу з важливого договору про міни.
Зараз, після підписання Зеленським указу про реалізацію рішення Ради національної безпеки і оборони України, документ перейде до розгляду Верховної Ради, додав Костенко. Точні дати початку дії рішення поки що невідомі.