24 січня Повітряні сили України повідомили про перехоплення дев’яти ракет типу Х-32, що привернуло знову увагу до цього виду озброєння, яке Росія досі використовувала обмежено, але яке часто завдавало катастрофічних наслідків для України.
Ракета, відома своєю надвисокою швидкістю та крутим профілем польоту, протягом тривалого часу становила серйозне випробування для української протиповітряної оборони. Лише передові системи, зокрема поставлені зі США зенітно-ракетні комплекси Patriot, здатні ефективно протистояти цій загрозі.
Основні характеристики Х-32, що ускладнюють її знищення, полягають у:
- надзвичайній швидкості,
- польоті на великій висоті,
- різкому термінальному пірнанні.
За повномасштабної війни застосування цієї ракети пов’язують із одними з найсмертоносніших ударів по цивільних об’єктах, зокрема серед таких подій – ураження у червні 2022 року торговельного центру в Кременчуці, де загинуло понад 21 особа.
Що таке ракета Х-32?
Х-32 є модернізованим варіантом радянської ракети повітряного базування Х-22, створеної для ураження великих морських і наземних об’єктів.
Основні етапи розвитку Х-32:
- Розробка розпочалась у кінці 1980-х років у конструкторському бюро «Радуга».
- Проєкт неодноразово призупинявся після розпаду СРСР через брак фінансування.
- У середині 1990-х роках роботи відновили, здійснили перші випробування у 1998 році.
- Відновлення тестувань відбулося лише у 2008 році після доопрацювання стратегічного бомбардувальника Ту-22М3 для носія ракети.
- Публічне представлення відбулось у 2016-му році, того ж року Росія офіційно визнала Х-32 бойовою ракетою.
На ілюстрації демонструється ракета Х-22НА, зразок радянської епохи, яка є прототипом сучасної Х-32.
Ракета є авіаційною, розрахованою на далекі гіперзвукові польоти з заявленою дальністю до 1000 кілометрів, що забезпечується збільшеними паливними баками. Українське військове видання Defence Express оцінює її швидкість у діапазоні від 4 до 5 Мах, залежно від режиму польоту.
Для наведення використовується комбінація інерціальної навігації та активної радіолокаційної головки самонаведення. Ця система оптимізована для ураження великих цілей з високою контрастністю на радарі, а не для високоточних ударів. Вважається, що вагома частина бойової частини Х-32 менша за ракету Х-22, хоча точна вага не розголошена.
Російські ЗМІ позиціонують Х-32 як передове, «високоефективне» озброєння, здатне уражати як морські поверхневі, так і невеликі наземні об’єкти.
Насправді, проте, ракета залишається великогабаритною, важкою та складною в експлуатації через потребу в рідкому паливі, що створює труднощі зі зберіганням, підготовкою до запуску та логістикою. Запуск здійснюється виключно з бомбардувальника Ту-22М3, що обмежує кількість одночасно застосованих ракет і суттєво звужує їх тактичне використання.
За словами українського історика та експерта зі зброї Андрія Харука, це не є принципово нова система, а лише спроба модернізації застарілого радянського зразка без суттєвих покращень у точності.
Які загрози несе ракета Х-32?
Основна загроза Х-32 полягає не в її технологічній новизні, а у поєднанні характеристик:
- високої швидкості,
- великої висоти польоту,
- круту траєкторію під час падіння,
що перевершує більшість систем протиповітряної оборони в складності для їх знищення.
Експерт з військової аерокосмічної сфери, старший науковий співробітник Міжнародного інституту стратегічних досліджень Дуглас Баррі зазначає:
- Після старту ракета піднімається на значну висоту.
- На заключному етапі атаки спускається під кутом і з великою швидкістю.
- Такий профіль польоту робить ціль воістину складною для відбиття.
Баррі також підкреслює, що такий маневр справляє вплив на точність ракетного удару:
- Пірнання під гострим кутом на великій швидкості підвищує ймовірність промаху.
Він пояснює, що системи Patriot та потенційно SAMP-T (що використовує ракети сімейства Aster) є фактично єдиними комплексами, які можуть з реалістичним шансом дістатися Х-32. Це підкреслює виключну складність ураження ракети іншими ЗРК, наявними в Україні.
Х-32 розроблялася для ураження масштабних об’єктів, таких як авіаносці чи великі промислові майданчики, що не передбачало високу точність. Використання цієї ракети проти міських територій з великою вибуховою потужністю бойової частини значно збільшує ризик жертв серед цивільного населення.
Упродовж більшої частини конфлікту українська сторона попереджала, що більшість наявних ЗРК не здатні впевнено перехопити Х-32, а лише обмежена кількість систем може це зробити.
Серед них:
- Patriot,
- SAMP-T (зараз оновлена версія SAMP-T NG планується постачатися Францією в Україну, що має покращити протиповітряну оборону з врахуванням високошвидкісних і висотних загроз).
Однак, чисельність таких комплексів є невеликою, що обмежує площу надійного захисту.
Крім того, операційне використання Х-32 стримується через технічні характеристики та особливості носія.
- Бомбардувальник Ту-22М3 може нести лише одну або дві таких ракети.
- Це обмежує масовість застосування і масштабність ударів.
Незважаючи на ці обмеження, Х-32 залишає значний рівень загрози, особливо у районах без покриття сучасними системами ППО. Саме тому зловленні ракети мають високу вагу, а Україна продовжує наполягати на посиленні національної системи протиповітряної оборони сучасними комплексами.