Росія посилює удари по українських військоматах, щоб зірвати мобілізацію.

Автор: Квітослава Іванець

Опубліковано: 18.07.2025

За період майже тижня, з 30 червня по 7 липня, російські війська здійснили п’ять ударів по військовим комісаріатам у містах Кривий Ріг, Полтава, Кременчук, Харків та Запоріжжя, пошкодивши інфраструктуру та спричинивши загибель цивільних і військових.

У результаті атаки на військовий комісаріат у Полтаві загинули четверо людей, а в Харкові — одна людина. Внаслідок ударів у Полтаві, Запоріжжі та Харкові поранення отримали загалом 118 осіб. Кожна атака завдала шкоди кільком житловим будинкам, підприємствам, державним установам і навчальним закладам.

Хоча Росія цілеспрямовано атакує українські військові комісаріати протягом усієї війни, нещодавні удари свідчать про відверте посилення тактики, спрямованої на зрив мобілізаційних зусиль України та розпалювання внутрішніх конфліктів у суспільстві.

У перші місяці 2025 року російські розвідники, за даними української влади, організували три терористичні акти проти військових комісаріатів у Дніпропетровській, Хмельницькій та Рівненській областях, залучаючи для цього місцевих мешканців. Українська влада також заявляє, що вдалося запобігти близько десятка додаткових змов у інших регіонах.

«Ці атаки мають на меті порушити мобілізацію та зменшити притік призовників до Збройних Сил України», — розповів Андрій Осадчук, перший заступник голови парламентського Комітету з питань правоохоронної діяльності.

«Військові комісаріати є особливо важливими для Росії, оскільки саме там зберігається документація та проходять усі організаційні процеси мобілізації.»

— додав Осадчук.

Військові комісаріати виконують функції з організації мобілізації та ведення військових обліків, а також є центрами надання соціальних послуг ветеранам, діючим військовим та їхнім сім’ям. Така подвійна роль робить їх однією з ключових установ України в умовах війни, а атаки на них несуть серйозну загрозу як військовим, так і цивільним.

Мобілізація триває, незважаючи на російські контрзаходи.

Україна послідовно працює над збільшенням чисельності своїх сил у період повномасштабної війни, оголошуючи кілька етапів мобілізації та оновлюючи порядок призову.

16 липня український парламент розширив право контрактної військової служби, дозволивши укладати контракти особам віком понад 60 років. Чотири місяці тому в Україні стартувала ініціатива, спрямована на заохочення молоді віком від 18 до 24 років — тих, хто ще не досяг призовного віку, — записатися до війська.

Віталій Саранцев, представник Сухопутних військ України у коментарі Kyiv Independent, повідомив, що Росія уважно відстежує процес мобілізації в Україні, а зростання кількості атак на військові комісаріати в липні — не випадковість.

Вербувальники перевіряють документи чоловіків, придатних до призову, Харків, 8 серпня 2024 року (Narciso Contreras / Anadolu via Getty Images)

Житловий будинок зруйновано внаслідок удару російського дрона по військовому комісаріату у Полтаві, Україна, 4 липня 2025 року.

Житловий будинок зруйновано внаслідок удару російського дрона по військовому комісаріату, Полтава, 4 липня 2025 року (Микола Єременко / Суспільне Україна / JSC “UA:PBC” / Global Images Ukraine via Getty Images)

Хвиля російських атак по військових комісаріатах також викликала запитання про готовність України і чи достатні поточні заходи безпеки для захисту облікової мережі.

Після недавніх ударів Вінницький обласний військовий комісаріат оголосив про тимчасове припинення роботи та перенесення послуг до інших районів з міркувань безпеки.

За словами Саранцева, переїзд — лише один із заходів, які вживає Україна для підвищення безпеки військових комісаріатів. Не менш важливим є активне впровадження онлайн-сервісів, додав він.

«Це відповідальність не лише військових комісаріатів, а й інших міністерств, включаючи Міністерство оборони»

— підкреслив представник ЗСУ.

Після зниження віку призову з 27 до 25 років у 2023 році та ухвалення оновленого мобілізаційного законодавства у 2024 році, що частково стосується актуалізації обліку осіб, придатних до служби, та їх передачі до військових комісаріатів, Україна зробила кілька кроків у напрямку цифровізації свого військового обліку.

Водночас, за словами Саранцева, роботи ще багато.

«Перехід до електронних сервісів потребує також заходів безпеки для захисту інформації онлайн. Військові комісаріати наразі не мають повного доступу до всіх державних реєстрів і баз даних. Отже, цей процес займе час, але він уже у розвитку»

— зазначив він.

Народний депутат Осадчук також підтвердив Kyiv Independent, що військові комісаріати по всій Україні вже отримали рекомендації щодо роботи в умовах підвищеної безпеки та вживають відповідних заходів.

Він попередив, що Росія навряд чи припинить атаки та спроби зриву мобілізації, але з новими заходами безпеки «малоймовірно, що вони значно вплинуть на поточний мобілізаційний процес».

Автор

  • Квітослава Іванець

    Досвід журналістики з 2021 року. Працюю із соціальними та психологічними темами, беру інтерв’ю у фахівців, створюю аналітичні матеріали для провідних медіа та висвітлюю актуальні події, які сталися в Україні.

Залишити коментар

Previous

В Україні розслідують смерть призовника, якого нібито вбив військовий комісар.

Next

Великобританія знизила максимальну ціну на російську нафту до 47,6 доларів за барель.