Роскомнагляд, федеральний орган Російської Федерації, відповідальний за контроль над засобами масової інформації та телекомунікаціями, ввів нові обмеження щодо використання месенджера Telegram, повідомляє «Москва 24» 16 січня.
Користувачі з Росії зафіксували значні уповільнення роботи Telegram — найпопулярнішої платформи для обміну повідомленнями в країні, де, за оцінками «The Moscow Times», налічується близько 100 мільйонів користувачів. З посиланням на неназване джерело «Москва 24» підтвердила, що такі перешкоди спричинені заходами, ініційованими Роскомнаглядом.
Це рішення набуло чинності на тлі посилення контролю Кремля над телекомунікаційною сферою та засобами масової інформації після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Упродовж останніх років російська влада обмежувала частковий або повний доступ до низки популярних платформ, серед яких:
1. Signal
2. Viber
3. WhatsApp
4. YouTube
Незважаючи на введені додаткові обмеження, офіційні представники Росії запевняють, що повна заборона Telegram наразі не розглядається.
Зокрема, Андрій Свінцов, заступник голови Комітету Державної думи з інформаційної політики, у коментарі державним ЗМІ зазначив:
«Вважаю, що Telegram має досить ефективну взаємодію з урядами більшості країн, зокрема й Росії. Тому не варто хвилюватися щодо майбутнього Telegram».
Обмеження цифрової комунікації стали невід’ємним елементом політики керівництва Росії та інших авторитарних режимів, де контроль над інтернет-простором використовується для посилення політичної влади.
Крім блокувань західних соціальних мереж, Кремль активно підтримує створення альтернативних, державних платформ, зокрема месенджера Max, який офіційно визнаний «національним месенджером Росії». Упродовж понад десяти років державні структури також реалізують проект «суверенного інтернету» — ініціативу, спрямовану на ізоляцію країни від міжнародних медіа- та інформаційних ресурсів.
За даними останнього звіту Freedom House «Свобода в інтернеті», Росія є лідером серед авторитарних країн за найбільш суттєвим погіршенням рівня інтернет-свободи за останні 15 років. Ця тенденція збігається з майже дванадцятирічною агресивною кампанією Москви проти України.