Довіра українців до президента Володимира Зеленського знизилася з 65% у червні до 58% на початок серпня, згідно з новим опитуванням, опублікованим Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) 6 серпня.
Опитування розпочалося 23 липня, на наступний день після того, як Зеленський підписав суперечливий закон, який підпорядковує антикорупційні органи України генеральному прокурору.
Цей закон викликав масові протести, міжнародну критику та звинувачення в тому, що уряд президента підриває реформи, які відбулися після Революції Гідності.
У відповідь на зростаючий суспільний тиск і застереження з боку Брюсселя, Зеленський змінив курс, підписавши 31 липня новий закон, який відновив незалежність Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).
Попри цей поворот, скандал, здається, негативно вплинув на рейтинг президента. Частка українців, які не довіряють Зеленському, зросла з 30% у червні до 35% у серпні, що знизило загальний баланс довіри з +35% до +23%, згідно з КМІС.
Інститут відзначив, що рівень довіри до Зеленського залишається вищим за найнижчі показники, зафіксовані під час повномасштабної війни у грудні 2024 року.
Соціологи попросили респондентів, які висловили недовіру, пояснити свої мотиви. Найчастішими відповідями були незадоволення станом корупції, переважно системною, а не персональними звинуваченнями проти Зеленського.
Приблизно 6% респондентів прямо вказали на голосування 22 липня як причину втрати довіри.
Підтримка президента тимчасово піднялася до 74% у травні після підписання Україною угоди про мінерали зі Сполученими Штатами, що сприймалося як дипломатична перемога, але цей ефект швидко зник.
Опитування проводилося з 23 липня по 4 серпня шляхом телефонних інтерв’ю з 1 022 дорослими мешканцями територій, контрольованих Україною.
Новий антикорупційний закон, який був прийнятий одностайно під час рідкісної трансляції парламентської сесії, офіційно набув чинності 1 серпня.
Цей закон скасував нормативні зміни, підписані лише дев’ять днів тому, які, за словами критиків, могли б поставити НАБУ і САП під політичний контроль.
Обидві установи були створені в рамках ширшої реформи після Революції Гідності 2014 року і є ключовими умовами для подальшої підтримки України з боку ЄС та МВФ.