Російські обстріли, які продовжують підривати систему опалення та електропостачання по всій Україні, призводять до зростання негативних наслідків для здоров’я, що фіксують у своїй медичній практиці київські лікарі.
Починаючи з кінця грудня, Росія здійснила кілька хвиль атак на українську енергетичну інфраструктуру, включно з генерацією електроенергії та системами опалення. У Києві ці удари неодноразово призводили до масштабних перебоїв з теплопостачанням у значних районах міста.
За даними, станом на 9 січня, масштабний обстріл залишив без опалення близько 6 тисяч житлових будинків. Наступні удари 20 та 24 січня повторно позбавили тепла тисячі домівок. Найсвіжіший напад, що відбувся 3 лютого, викликав відключення опалення у понад 1 100 багатоквартирних будинках на тлі вуличних температур до -25°C. Зокрема, за повідомленням генерального директора «Укренерго» Віталія Зайченка, внаслідок цих подій припинили функціонування дві теплоелектростанції.
За словами Ганни Серової, лікарки загальної практики медичної мережі «Добробут» у Києві, тривале перебування в холоді прямо не викликає захворювань — проте поступово послаблює імунітет організму.
Основні висновки, які вона робить, такі:
- Хворіємо не через холод безпосередньо, а через віруси та бактерії, які легше проникають в ослаблений організм.
- Подовжене охолодження призводить до того, що організм концентрує ресурси на підтриманні основної температури тіла, натомість зменшуючи здатність протистояти інфекціям.
- Порушення режиму сну, що часто виникає через холод чи хвилювання через відключення, послаблює імунітет, бо під час неякісного сну організм частково втрачає здатність виробляти клітини, що борються з інфекціями.
- Хронічний стрес, обумовлений умовами існування, додає додаткове навантаження на організм.
Вона також підкреслює, що вплив холоду має психологічну складову: «У разі низьких температур зростають стрес, порушується сон, виникають проблеми з концентрацією уваги та пам’яттю».
Розмежовуючи гострий та хронічний вплив, Сєрова зазначає, що одна холодна ніч є виправданою ситуацією, тоді як тижні та місяці без стабільного опалення, з перебоями електропостачання і в умовах морозів завдають накопичувального негативного ефекту системам організму.
Цього сезону лікарка відзначає збільшення кількості пацієнтів із гострими вірусними респіраторними інфекціями та грипом, у тому числі серед вакцинованих осіб.
«Раніше я не пам’ятаю, щоб так багато вакцинованих хворіли на грип»,
– констатує вона.
Згідно з офіційними даними Центру громадського здоров’я України, наприкінці січня кількість випадків гострих респіраторних інфекцій сягнула 410,6 на 100 тисяч населення — це на 10,6% більше порівняно з попереднім тижнем, проте агентство називає цей показник “фоновим” для цього періоду року. Віруси грипу циркулюють у 19 регіонах країни та Києві.
Сєрова вбачає основними причинами зростання захворюваності такі фактори:
- Тривалий вплив низьких температур.
- Порушення сну через холод і стрес.
- Хронічне психологічне навантаження, пов’язане з перебоями в енергопостачанні.
- Мутації вірусів, які циркулюють.
Від холодного повітря і стресу імунна система поступово ослаблюється, підвищуючи вразливість до вже існуючих патогенів.
Особливу вразливість проявляють люди з хронічними захворюваннями.
- Низькі температури можуть загострити серцево-судинні та легеневі хвороби, що особливо стосується літніх пацієнтів.
- Відключення електроенергії рятувальні чи підтримувальні медичні пристрої — як-от небулайзери чи кисневі концентратори — іноді перестають працювати, що загрожує серйозними наслідками.
Крім того, лікарка зазначає зростання випадків харчових отруєнь, яке пов’язує з частими перебоями в електропостачанні, які впливають на умови зберігання продуктів.
- Вона наголошує на ризиках купівлі товарів із кінцевим терміном придатності, особливо під час вимкнень світла.
- Також, за словами Сєрової, перебої з водопостачанням ускладнюють дотримання базових норм гігієни. Недостатня можливість мити руки значно підвищує ймовірність зараження інфекціями.
Групи населення з найбільшим ризиком під час тривалих відключень включають:
- вагітних жінок,
- дітей і немовлят,
- літніх людей,
- осіб із хронічними захворюваннями,
- людей з інвалідністю.
За офіційною інформацією Центру громадського здоров’я, за тиждень із 26 січня по 1 лютого було зафіксовано 6 смертей, пов’язаних із грипом, а також 1 смертельний випадок від пневмонії, викликаної аденовірусом.