У контексті наростаючої гібридної агресії Москви проти балтійських країн, локальні російськомовні спільноти в регіоні постають потенційною вразливістю, що може бути використана. Російська мова є рідною приблизно для четвертини населення Естонії та для третьої частини населення Латвії — двох невеликих держав на східному фланзі НАТО.
Наративи, які формують “воєнну” свідомість, підсилені війною в Україні та випадками повітряних порушень кордонів цими країнами з боку Росії, змушують столиці Таллінн та Рига дедалі більше розглядати цю меншість як потенційну загрозу, зазначає Вендулa Казлаускас, експертка з Балтійського регіону з пражської Асоціації міжнародних справ.
Задля зменшення впливу Москви, Латвія і Естонія здійснюють поступове виведення російської мови зі сфери освіти, посилюють імміграційний контроль і вводять обмеження для організацій, пов’язаних з Росією. Ці заходи мотивовані як питаннями безпеки, так і потребою більш глибокої інтеграції російськомовної меншини, пояснює казлаускас.
У містечку на кордоні з Естонії російськомовна більшість під захистом НАТО неохоче говорить про загрозу з боку Росії
У Нарові, місті на кордоні між Росією та Естонією, рибалки стоять по коліно у воді річки Нарова між двома середньовічними замками, розташованими лише за 101 метр одне від одного. Над ними майорять прапори, що визначають межу НАТО та Росії.
Експерти тривалий час попереджали про так званий “Нарвський сценарій” — потенційний план Росії захопити місто на кордоні Естонії під гаслом “захисту російськомовного населення”. Після того, як Європа виявилася нездатною протидіяти медійному та повітряному тиску Росії, зокрема повторюваним інцидентам з безпілотниками, ризик зростає.
Озброєння діаспори
Балтійські країни — Естонія, Латвія та Литва — після здобуття незалежності у 1990-х роках, втратили її внаслідок окупації СРСР у 1940 році. Радянський режим, що тривалий час не визнавався на Заході, утримував контроль до розпаду Союзу.
Російськомовні та етнічно російські громади в регіоні сформувалися в результаті примусових переселень, імміграції та політики русифікації періоду СРСР. Чимало з них залишаються без громадянства або мають російські паспорти: приблизно 40 тисяч у Латвії та понад 80 тисяч в Естонії.
Отримання місцевого паспорта і інтеграція можливі для тих, хто успішно складає іспити з державної мови та історії. Проте багато російськомовних мешканців не володіють місцевими мовами на достатньому рівні.
Аналітики зазначають, що Росія довгий час веде пропаганду, спрямовану на російськомовне населення Балтії, щоб впливати на громадську думку та створювати розбіжності. За словами Ігоря Грецького з талліннського Центру міжнародної безпеки і оборони (ICDS), Москва використовує всі сфери життя — мову, культуру, спорт та інші — як інструменти впливу.
Колишній естонський посадовець з оборони та експерт ICDS Марек Кохв додає, що соцмережі та інтернет-портали активно поширюють наративи про “занепад Заходу” та нібито утиски російськомовних.
Ці інформаційні кампанії значно активізувалися з початком російського широкомасштабного вторгнення в Україну.
В тіні Москви
“Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році, ми спостерігаємо суттєве загострення діяльності російських впливових структур в Естонії,” — зазначає Йоосеп Каасік, заступник генерального секретаря з внутрішньої безпеки Міністерства внутрішніх справ Естонії.
Ставлення до війни в Україні серед російськомовних і носіїв національних мов у Латвії і Естонії суттєво різняться. Опитування вказують, що російськомовні менш схильні звинувачувати Росію у розпочатку конфлікту та більш скептично оцінюють шанси України на звільнення окупованих територій.
Однак російськомовна меншість у балтійських країнах не є однорідною.
За інформацією щорічника КАПО, естонського агентства внутрішньої безпеки за 2025 рік, база підтримки Кремля в Естонії передусім складається з старшого покоління і стрімко скорочується.
Відповідно, російська влада намагається залучати російськомовну молодь Естонії до свого інформаційного поля, аби утримати вплив, наголошує Кохв.
Ця пропагандистська кампанія доповнюється іншими гібридними операціями — кібернападами, телефонними погрозами, розвідувальною діяльністю та акціями вандалізму, які іноді організовують місцеві росіяни.
У регіоні напруженість зросла особливо у вересні 2024 року, коли три російські винищувачі порушили повітряний простір Естонії (19 вересня), всього за десять днів після того, як Польща збила кілька російських безпілотників. Безпілотні апарати також неодноразово порушували повітряний простір Литви і Латвії під час атак на Україну.
З огляду на те, що західні офіційні особи дедалі частіше побоюються відкритого військового конфлікту між Москвою і НАТО в найближчі роки, який може пройти саме на території Балтії, уряди Риги і Таллінна докладають максимум зусиль для залучення своїх населень до єдиної позиції.
Напруженість та зниження захисту: внутрішні відносини Литви з Світланою Тихановською
У Литві, сусідній країні, білоруська опозиція пережила складний тиждень: новий уряд країни скоротив державний захист колишньої білоруської лідерки опозиції Світлани Тихановської — офіційно через бюджетні причини та зниження рівня загрози. Закрилася штаб-квартира білоруських демократичних сил, а литовська опозиція кваліфікувала рішення як “зраду”. Згодом цей крок було скасовано.
Протидія російському впливу
З початком широкомасштабної війни в Україні, Латвія і Естонія посилили інтеграційні заходи щодо російськомовних меншин — кроки, що викликали обурення Москви.
Основні дії включають:
Зміни в імміграційному законодавстві: Латвійський парламент у 2022 та 2024 роках ухвалив поправки, що зобов’язують російських громадян, які проживають у країні, проходити базовий мовний іспит та перевірку безпеки. У відповідь близько 2,600 громадян Росії покинули територію країни, а 841 особа, яка не пройшла перевірку, ризикує бути депортованою.
Обмеження виборчих прав: Естонія заборонила голосування у місцевих виборах для громадян третіх країн, що переважно торкнулося російських громадян без місцевих паспортів.
Відокремлення церкви: Латвія в 2022 році прийняла закон про розділення Латвійської православної церкви від Російської православної церкви, схожий закон ухвалили Естонія у 2025 році.
- Фазаут російської мови в освіті: Обмеження використання російської як мови навчання для покращення володіння національними мовами.
Вендулa Казлаускас відзначає, що ці кроки є подвійним мечем. З одного боку, вони обґрунтовані внутрішніми викликами і історичним досвідом, з іншого — можуть бути використані російською пропагандою для аргументації нібито “захисту” утискуваних російськомовних, що потенційно може служити виправданням для агресії.
Навіть західні інституції, такі як Рада Європи, висловили критику щодо мовних реформ у Латвії та Естонії. Проте місцева влада наполягає, що ці дії спрямовано виключно на забезпечення національної безпеки та соціальної єдності.
За словами Йоосепа Каасіка, важливо не ігнорувати той факт, що частина населення країни систематично піддається пропаганді та дезінформації з боку російського режиму. Для невеликих націй Балтії протидія цій довготривалій загрозі — питання виживання.