Правляча партія Грузії «Грузинська мрія» здобула переконливу перемогу на виборах до місцевих органів влади, які відбулися на фоні масових протестів через проросійську позицію уряду та звинувачення у фальсифікації голосування. Офіційні результати оголосила Центральна виборча комісія пізно увечері 4 жовтня.
Кандидати від «Грузинської мрії» перемогли у всіх містах та муніципалітетах країни. Зокрема, Каха Каладзе отримав 77,4% голосів у Тбілісі, що закріпило за ним третій термін на посаді мера столиці Грузії.
Багато проєвропейських опозиційних сил, зокрема Коаліція за зміни та Єдиний національний рух, бойкотували голосування на знак протесту проти звинувачень у масових фальсифікаціях.
Під час масштабних акцій протесту у день виборів грузинські правоохоронці затримали п’ятьох членів опозиції, звинувативши їх у закликах до повалення уряду. Про це повідомило грузинське медіа Paper Kartuli 5 жовтня. Особи, яким висунули звинувачення, ризикують отримати до дев’яти років ув’язнення у разі засудження.
Голосування завершилося о 20:00, але тисячі демонстрантів вже вийшли на вулиці і рушили до президентського палацу. Для розгону протестувальників поліція застосувала водомети й сльозогінний газ після того, як частина учасників спробувала прорвати огорожу палацу.
Окрім цього, протестувальники спорудили барикади й підпалили їх.
Моніторинг виборів здійснювали 28 міжнародних організацій — на 13 менше в порівнянні з муніципальними виборами 2021 року. Відсутність наглядачів від Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) стала помітною, оскільки воно отримало запрошення лише менш ніж за місяць до голосування.
Парламентські вибори минулого року стали поштовхом до загальнонаціонального протестного руху, після того як проросійська партія «Грузинська мрія» здобула перемогу над проєвропейською опозицією у голосуванні, що супроводжувалося численними звинуваченнями у масштабних фальсифікаціях.
Значна частина проєвропейської опозиції відмовилася визнавати результати та бойкотувала новообраний парламент, уникаючи вступу на свої посади.
Після виборів Європейська комісія призупинила процес приєднання Грузії до Європейського Союзу, підкреслюючи поглиблення розколу між Тбілісі та Заходом. Ще одна хвиля протестів спалахнула у листопаді 2024 року після рішення прем’єр-міністра Іраклія Кобахідзе відкласти переговори про вступ до ЄС до 2028 року.
Партія «Грузинська мрія», очолювана Кобахідзе та олігархом Бідзіною Іванішвілі, зазнає критики через звинувачення у відступі від демократичних принципів та зближенні країни з Кремлем.