У листопаді 2025 року Державний департамент США попередив Україну про те, що її удар по російському порту Новоросійськ становить загрозу для американських економічних інтересів. Про це повідомила Ольга Стефанишина, посол України в США, 24 лютого.
Українські сили атакували російське місто портового типу на чорноморському узбережжі — Новоросійськ, 14 листопада, зруйнувавши великий нафтовий термінал. Удар морських дронів було нанесено знову 29 листопада, коли було уражено морський термінал Консорціуму Каспійського трубопроводу, через що об’єкт був змушений призупинити відвантаження нафти. Водночас Київ офіційно не підтвердив напад від 29 листопада.
Варто зазначити, що Консорціум Каспійського трубопроводу є міжнародним проєктом, у якому беруть участь енергетичні компанії Росії, Казахстану та інших країн. Він керує ключовим нафтовим трубопроводом, що сполучає західні родовища Казахстану з морським терміналом у Новоросійську. Серед основних акціонерів консорціуму — американський нафтовий гігант Chevron.
Після інциденту 29 листопада, який Kyiv не підтвердив офіційно, Стефанишина отримала демарш — формальне дипломатичне попередження від Державного департаменту США. За її словами, у ньому наголошувалося, що були порушені саме американські економічні інтереси.
На брифінгу з нагоди четвертої річниці повномасштабного вторгнення Росії Стефанишина розповіла:
- Американські інвестиції, які проходять через Казахстан, постраждали від атак України на Новоросійськ.
- Від Державного департаменту надійшла рекомендація утриматися від дій, що шкодять інтересам США.
У цьому ж контексті американське посольство відмовилося коментувати ситуацію.
Цей попереджувальний сигнал Вашингтона пролунало на тлі посилення Росією повітряних ударів по українських містах та об’єктах енергетичної інфраструктури, зокрема масових ракетних і ударів дронів по цивільних об’єктах у період різкого зниження температури.
14 листопада, в ніч атаки по Новоросійську, російські сили здійснили потужний ракетний і дроновий обстріл Києва, унаслідок якого не менше 14 осіб отримали поранення, а десятки житлових будинків загорілися.
З початком 2025 року та приходом до влади президента США Дональда Трампа, кількість масових атак на Україну значно збільшилася. Трамп відмовлявся підтримувати додаткову військову допомогу Києву, аргументуючи це високими фінансовими витратами для Сполучених Штатів, які вже були понесені на підтримку оборони України.
Демарш з боку Державного департаменту США свідчить про пріоритетність для американської адміністрації питань бізнесу та економічних інтересів.
Стефанишина повторила:
“Ми чули, що атаки України на Новоросійськ торкнулися деяких американських інвестицій, які здійснюються через Казахстан.”
“Ми отримали від Державного департаменту рекомендацію утримуватися від дій, що шкодять американським інтересам.”
Водночас, за її словами, США не забороняли Україні повністю припиняти удари по російських енергетичних об’єктах, а Київ “врахував зауваження”, що стосувалися американських економічних інтересів.
Попередження закордонних партнерів також підкреслює диспропорцію між рівнем економічних інвестицій США в Казахстан та низьким рівнем таких інвестицій в Україні.
Стефанишина констатувала, що за 35 років незалежності України попри численні можливості, країна так і не змогла досягти економічної ситуації, схожої з Казахстаном.
Зусилля адміністрації Трампа щодо посередництва між Києвом та Москвою не привели до укладення режиму припинення вогню, проте США і Україна підписали так звану “угоду про мінерали”, яка забезпечує Сполученим Штатам сприятливий доступ до інвестиційних проєктів в Україні.
Проте переговори щодо миру за посередництва США не принесли суттєвих результатів, оскільки Україна вступає у п’ятий рік повномасштабної війни з Росією. Стефанишина зазначила, що союзники Києва не змогли вжити достатніх заходів, щоб чинити ефективний тиск на Кремль.
Вона наголосила:
Через відсутність санкцій і недостатній тиск, а також брак забезпечення озброєннями, дійсно було забезпечено достатньо допомоги Україні для виживання, але не було зроблено того, що могло б перешкодити розвитку Росії.
Таким чином, дипломатичні контакти між Україною та США свідчать про баланс між стратегічною підтримкою Києва та бажанням Вашингтона захистити власні економічні інтереси в регіоні.