Посли ЄС погодили 20-й пакет санкцій проти Москви у відповідь на її повномасштабне вторгнення в Україну — рішення ухвалено 22 квітня після того, як Угорщина та Словаччина зняли своє вето щодо відповідних заходів, повідомила пресслужба головування Кіпру в Раді ЄС.
Цей крок відбувся після того, як раніше ЄС не зміг ухвалити пакет, який було заблоковано прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном. Поразка Орбана на національних виборах також сприяла відкриттю шляху до надання Києву кредитної підтримки в розмірі 90 мільярдів євро (106 мільярдів доларів США).
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга на закритій зустрічі з журналістами 21 квітня заявив, що Київ прагне не лише до ухвалення санкцій проти Росії, а й до їхнього розширення у вигляді додаткових пакетів. Як він зазначив: «Від 24 лютого минуло чимало часу. Наше розуміння поглибилося, як і потреба чинити тиск на Росію — на її промисловість, тіньовий флот і морські послуги».
Нещодавній пакет заходів, оприлюднений Європейською комісією, був спрямований на енергетичний, фінансовий та торговельний сектори Росії. У документі також передбачалося:
- розширення обмежень щодо так званого тіньового флоту Росії;
- заборона надання послуг із технічного обслуговування для танкерів із зрідженим природним газом (LNG) та для криголамів.
Узагальнено, рішення послів ЄС, позиція української дипломатії та зміст останнього пакета тісно пов’язані між собою й відображають прагнення посилити тиск на ключові сектори російської економіки та інфраструктури.