Заступник прем’єр-міністра Польщі Владислав Косиняк-Камиш заявив на пресконференції 26 серпня, що Україна «не матиме жодних шансів» приєднатися до Європейського Союзу, доки не визнає Волинську трагедію геноцидом, повідомила Польська пресова агенція.
«Якщо Україна не визнає геноцид у Волині, якщо не відбудеться ексгумації чи вшанування пам’яті, шанси на вступ до ЄС не буде»
— наголосив Косиняк-Камиш.
Водночас він додав, що «відмова підтримувати Україну під час війни суперечить безпековим інтересам Польської держави» і що «допомога Україні у війні також означає будувати безпечну Польщу».
У 1943 році члени Української повстанської армії (УПА) вчинили масове вбивство тисяч поляків у нацистсько окупованому Волинському регіоні, що нині є частиною західної України. У відповідь тисячі українців загинули під час помсти.
Український історик Сергій Плохій, директор Українського дослідницького інституту при Гарвардському університеті, оцінює кількість польських жертв масакри від 60 000 до 90 000 осіб. Водночас польський історик Гжегож Мотыка оцінює кількість українців, вбитих поляками у 1940-х роках, у межах від 10 000 до 20 000, з яких від 2 000 до 3 000 загинуло в Волині.
Волинська різня стала ахіллесовою п’ятою українсько-польських відносин і зараз використовується польськими політиками як політична зброя. За опитуванням, оприлюдненим 30 січня, половина поляків вважає, що Україна не повинна вступати до НАТО або ЄС, доки не розв’яжеться питання ексгумації жертв Волинської трагедії.
У липні президент Польщі Кароль Навроцький закликав президента України Володимира Зеленського дозволити масові ексгумації польських жертв Волинської трагедії, хоча довготривалий процес уже відновився у квітні.
25 серпня Навроцький також наклав вето на законопроєкт, який мав продовжити фінансову підтримку українських біженців.
Законодавчі ініціативи президента передбачали надання пільг лише українцям, які працюють у Польщі, подовження строків отримання польського громадянства, жорсткіші санкції за незаконний перетин кордону та прирівнювання українських націоналістичних символів до нацистських і комуністичних за кримінальним кодексом Польщі.
Заступник прем’єр-міністра Польщі Кшиштоф Гавковський 26 серпня заявив, що «Росія у захваті» від рішення Навроцького накласти вето на закон про допомогу українським громадянам.
«Сотні російських тролів вітають публікації Канцелярії і намагаються відмовити Польщу від допомоги Україні, яка бореться за незалежність»
— написав він у соціальних мережах.
Навроцький, консерватор, підтриманий опозиційною партією «Право і Справедливість», з невеликою перевагою виграв президентські вибори в Польщі 1 червня, набравши 50,89% голосів і перемігши мера Варшави Рафаїла Тшасковського, який підтримувався правлячою коаліцією прем’єр-міністра Дональда Туска.
Колишній історик, що став політиком, Навроцький ускладнює польсько-українські відносини. Хоча він підтвердив підтримку боротьби України проти російської агресії, водночас виступав проти прагнень Києва щодо членства у ЄС та НАТО, часто наголошуючи на історичних образах минулого.
Перемога консерватора також підтримує ідеологічний розкол між президентською владою Польщі та центристським урядом Туска.