Президент Польщі Анджей Дуда підписав закон, яким 11 липня оголошено Національним днем пам’яті поляків – жертв Волинської трагедії, повідомляє польське видання RMF24 2 липня.
Цей закон пройшов через обидві палати польського парламенту з майже одностайною підтримкою. Законодавці наголосили, що жертви масових вбивств заслуговують на постійне місце в колективній пам’яті нації.
Закон встановлює, що в період з 1939 по 1946 рік члени Організації українських націоналістів (ОУН), Української повстанської армії (УПА) та інших націоналістичних формувань проводили масові вбивства польського цивільного населення у Волинському регіоні, що нині входить до складу сучасної України.
Волинська трагедія залишається глибоко чутливою та розділяючою проблемою в польсько-українських відносинах. У квітні команда польських і українських дослідників відновила першу ексгумацію на заході України з 2017 року — символічний прорив після багаторічної напруги. Україна ввела мораторій на ексгумації після хвилі вандалізму, спрямованого проти українських меморіалів у Польщі.
Розкопки почалися у зруйнованому селі Пужники на Тернопільщині, де, за припущеннями, у лютому 1945 року бійці УПА вбили від 50 до 120 поляків.
За останні місяці уряди Польщі та України доклали зусиль для врегулювання ситуації з ексгумаціями у Волині. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск у січні оголосив про «прорив» у цьому питанні.
Минулого року польські посадовці, зокрема віцепрем’єр Владислав Косіняк-Камиш та колишній заступник міністра закордонних справ Павел Яблонський, попереджали, що рух України до членства в ЄС може бути заблокований, якщо Київ не висвітлить повністю спадок Волинської трагедії та не дозволить подальші ексгумації польських жертв.
Польський Інститут національної пам’яті оцінює кількість загиблих поляків від Волинської трагедії приблизно у 100 000 осіб. Українські історики зауважують, що тисячі українців також були вбиті в помсту, і наполягають на розгляді конфлікту як взаємного етнічного насильства, а не геноциду.
У 2016 році польський парламент офіційно визнав ці події геноцидом. Українські та багато західних науковців, тим часом, класифікують їх як етнічне очищення, і тривають дискусії щодо термінології та історичної відповідальності.
Незважаючи на тісну співпрацю у сферах оборони й дипломатії з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, спадок Волині може стати потенційною перешкодою на шляху інтеграції України до Європи.
Відтепер 11 липня щорічно буде відзначатися в Польщі.