Європейська Комісія 17 листопада запропонувала три механізми фінансової підтримки України для покриття її потреб у фінансуванні на тлі повномасштабного вторгнення Росії. Про це йдеться у листі, що потрапив у розпорядження Kyiv Independent.
Зокрема, запропоновані варіанти включають:
- гранти, фінансовані державами-членами ЄС;
- позики з обмеженим ресурсом, що фінансуються за рахунок запозичень Євросоюзу на фінансових ринках;
- позики з обмеженим ресурсом, фінансовані за рахунок грошових залишків, пов’язаних із замороженими активами Росії.
Ці пропозиції окреслені у листі Президента Європейської Комісії Урсули фон дер Ляєн, направленому лідерам ЄС. Відповідно до оцінок Міжнародного валютного фонду (МВФ), у разі завершення війни між Росією та Україною у 2026 році Київ стикнеться з фінансовим дефіцитом у розмірі 135,7 мільярда євро (приблизно 157 мільярдів доларів) у період 2026–2027 років.
Лист надійшов у контексті труднощів, з якими зіштовхнулися лідери Європейського Союзу при спробі узгодити позицію щодо кредиту на компенсації, що фінансується за рахунок заморожених російських активів, оскільки Бельгія виступає проти цієї ініціативи.
Важливо зазначити, що близько двох третин із 300 мільярдів доларів заморожених російських державних активів, контрольованих партнерами G7, зберігаються в Euroclear — фінансовій компанії зі штаб-квартирою в Бельгії.
Як альтернативу фон дер Ляєн запропонувала грантову підтримку мінімум у розмірі 90 мільярдів євро (понад 100 мільярдів доларів) на 2026–2027 роки, що фінансуватиметься з національних бюджетів країн-членів. Розподіл фінансового тягаря передбачено пропорційно до валового національного доходу (ВНД) кожної держави ЄС.
Ще одним варіантом є надання кредиту Україні через позики на фінансових ринках, підкріплені «юридично обов’язковими, безумовними, невідкличними та доступними на вимогу гарантіями» від держав-членів Європейського Союзу.
На завершення, фон дер Ляєн запропонувала просувати діяльність із кредиту на компенсації, фінансованого замороженими російськими активами, при цьому Комісія звернулася до усунення деяких раніше висловлених Бельгією зауважень, зокрема й щодо можливості використання грошових залишків в установах інших країн-членів.
У двох останніх варіантах умова передбачає, що Україна зможе почати погашення кредитів лише після того, як Росія сплатить компенсації за завдані війною збитки.
Урсула фон дер Ляєн наголосила, що незалежно від обраної опції, Європейський Союз має гарантувати оперативну доступність коштів, перші транші яких заплановано на другий квартал 2026 року. При цьому рішення не повинно додатково обтяжувати Україну боргами, має бути гнучким, а витрати — справедливо розподілені між міжнародними партнерами.
«Невідкладно необхідно досягти чітких домовленостей щодо необхідного фінансування для України, яке має бути ухвалене на наступному засіданні Європейської Ради у грудні»,
— зазначила фон дер Ляєн.
Вона підкреслила, що реалізація цієї ініціативи дозволить підтримувати тиск на Росію, позбавити її надії на перемогу, а також створити умови для призупинення бойових дій і підготувати ґрунт для довгоочікуваних мирних переговорів.