Росія повідомила 30 січня, що президент США Дональд Трамп звернувся з проханням не атакувати Київ до 1 лютого.
Заява представника Кремля Дмитра Пєскова зʼявилася наступного дня після того, як Трамп заявив, що президент Росії Володимир Путін погодився на тиждень утриматися від обстрілів Києва та інших українських міст і населених пунктів. Однак виникла плутанина щодо часу та масштабів цієї нібито домовленості.
За словами Пєскова, Трамп звернувся до Путіна з проханням уникати ударів лише по Києву до 1 лютого, «щоб створити сприятливі умови для переговорів», що частково суперечить заяві американського лідера про ширший діапазон домовленостей. Сам Трамп під час засідання кабінету міністрів наголосив:
«Я особисто попросив президента Путіна не обстрілювати Київ та інші міста й населені пункти протягом тижня».
«Він погодився на це. І мушу сказати, що це було дуже приємно»,
— зазначив Трамп, підкреслюючи, що в Україні на той час панують надзвичайно низькі температури.
Раніше, ввечері 24 січня, Росія здійснила масштабний ракетний та безпілотний удар по столиці України, що спричинило перебої в електропостачанні у 80% районах Києва на фоні суворих зимових морозів. Спорадичні атаки безпілотниками тривали, а в ніч на 27 січня відбулося масоване влучення по енергетичній інфраструктурі та житлових будинках в Одесі, де загинуло щонайменше три особи, десятки були поранені.
У ніч на 30 січня — вперше після оприлюднення Трампом інформації про пропозицію — Росія запустила 111 безпілотних літальних апаратів різних типів та одну балістичну ракету, водночас інформації про ураження обʼєктів енергетичної інфраструктури не надходило.
Внаслідок авіаударів по цивільних зонах постраждали, зокрема, житлові будівлі Запоріжжя. Голова Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров повідомив про щонайменше одного постраждалого внаслідок цього удару.
Президент України Володимир Зеленський 30 січня заявив журналістам, що «прямого діалогу» чи офіційної угоди про припинення вогню в енергетичній сфері з Росією не існує. При цьому він повідомив, що ініціатором цієї ідеї виступив Трамп. Зеленський відзначив:
«Якщо Росія сприйняла цей сигнал від американської сторони так, як і ми, тоді ми матимемо якийсь результат і зможемо його оцінити».
«Тут немає жодних таємниць»
— додав він і підкреслив, що цей крок слід розглядати «не як угоду, а як можливість».
Обговорюючи перспективи взаємного негайного припинення ударів по енергетичній інфраструктурі, Зеленський заявив:
«Якщо Росія не атакуватиме енергетичний сектор України, Україна не здійснюватиме ударів по енергетиці Росії».
«У будь-якому разі ми прагнемо завершити війну і готові до кроків із деескалації. Якщо Росія не нападатиме на нас, ми відповідних кроків не вживатимемо»,
— наголосив він.
Президент подякував Дональду Трампу за його заяву та назвав її «важливою» з огляду на можливість забезпечити безпеку для Києва та інших українських міст у період суворих зимових погодних умов.
Також Зеленський зазначив, що українські та американські делегації обговорювали це питання під час нещодавніх тристоронніх переговорів в Об’єднаних Арабських Еміратах за участі Росії.
Варто додати, що:
- Забезпечення стабільного електропостачання є фундаментом для життя, і Україна цінує зусилля партнерів, спрямовані на захист життя громадян, — так прокоментував цю тему Зеленський у мережі X.
- Можливість паузи в ракетно-дронових ударах з російської сторони, за умови, що Україна утримається від атак на російські нафтопереробні заводи та танкери, нібито обговорювалася під час тристороннього засідання у Абу-Дабі між представниками США, України та Росії минулими вихідними.
- Сторони не робили офіційних заяв щодо ухвалених домовленостей, адже вже розпочали підготовку до наступного раунду переговорів, запланованого на 1 лютого.
На тлі різкого падіння температур і найхолоднішої зими з початку повномасштабного вторгнення Українські міста, зокрема Київ, стикаються з проблемами відновлення електрики, опалення та водопостачання після масованих атак Росії на критичну інфраструктуру 9, 20 та 24 січня.
За словами мера Києва Віталія Кличка, після останнього удару 24 січня кількість будинків без тепла вдалося знизити менше ніж до 400 станом на 30 січня. Водночас понад 6 000 житлових будівель залишаються без опалення з моменту першого масованого обстрілу 9 січня.