Вже на наступний день після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році, відомий правозахисник Філіп Сендс запропонував створення спеціалізованого міжнародного суду для притягнення до відповідальності найвищих керівників Кремля за цей конфлікт.
Через понад три роки така судова інстанція існує лише на папері, і все ще залишається невизначеним, коли, або навіть чи буде Володимир Путін поставлений перед судом.
У понеділок Кая Каллас, керівник зовнішньої політики Європейського Союзу, пообіцяла перший внесок у розмірі 10 мільйонів євро (11,5 мільйона доларів) для запуску діяльності трибуналу.
Основна підтримка цього суду надходить не від Організації Об’єднаних Націй, як того прагнув Сендс, а від Ради Європи (РЄ) — організації з прав людини, створеної після Другої світової війни з головним офісом у Страсбурзі. Президент Володимир Зеленський затвердив створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії в Україні під час церемонії у Франції в червні.
Шлях від Києва до Страсбурга був довгим і ускладненим численними юридичними нюансами та політичними інтересами. Наразі також залишається невизначеною перспектива переміщення трибуналу до Гааги — міста, де розташовано Міжнародний кримінальний суд (МКС), і де Зеленський закликав розмістити цей орган.
Злочин на найвищому рівні керівництва
Злочин агресії — саме так юридично визначають незаконне вторгнення в іншу державу — іноді називають «матір’ю всіх злочинів». Це злочин, який вчиняється на найвищих щаблях влади, адже лише керівники країни можуть планувати та організовувати масштабне вторгнення.
Антон Кориневич, посол у спеціальних дорученнях МЗС України, наголошує, що трибунал розслідуватиме і притягуватиме до відповідальності тих, хто ухвалював рішення, включно з президентом Росії Володимиром Путіним.
«Ми прагнемо, щоб агресори відчули справедливість»
— сказав він журналістам. За його оцінками, може бути притягнуто до відповідальності близько 20-30 осіб.
Злочин агресії не переслідувався з часів Нюрнберзького трибуналу — суду, створеного для судового розгляду нацистських лідерів після Другої світової війни.
Імунітет від переслідування
Оскільки агресія є злочином найвищого керівництва, переслідування тих, хто його вчиняє, стикається з давнім юридичним принципом — імунітетом.
Понад століття держави визнають імунітет для глав держав, очільників урядів та міністрів закордонних справ. Ці особи можуть бути піддані лише міжнародному судовому розгляду, доки перебувають на посадах, пояснює Кевін Джон Геллер, дослідник міжнародного права з Копенгагенського університету.
«В ідеальному світі цей трибунал мав бути створений Радою Безпеки ООН»
— зазначив Геллер,
«адже в такому випадку імунітет можна було б нівелювати».
Проте це було політично неможливо, оскільки Росія є постійним членом Ради з правом вето і заблокувала б будь-яку таку ініціативу.
Міжнародний кримінальний суд вже проводить розслідування у справі України, але воно стосується воєнних злочинів та злочинів проти людяності, а не злочину агресії. Крім того, МКС може переслідувати за агресію лише громадян країн-членів, на відміну від воєнних злочинів, злочинів проти людяності та геноциду, що є наслідком політичних компромісів під час створення суду.
Росія не є членом МКС.
Натомість трибунал Ради Європи з агресії зможе розслідувати осіб, які мають імунітет, включно із Путіним, але не зможе видавати ордери на арешт чи розпочинати процеси проти діючих посадовців.
Проте судові процеси над іншими лідерами, зокрема військовими командирами, можуть відбуватися без перешкод.
Суд без підсудних у залі?
На відміну від більшість інших міжнародних кримінальних трибуналів, таких як МКС або ad hoc суди, створені Радою Безпеки ООН у 1990-х роках після війн на території колишньої Югославії і геноциду в Руанді, трибунал для України дозволить вести судові процеси in absentia — тобто без присутності обвинуваченого під вартою.
«Інший варіант — відсутність будь-яких процесів взагалі»
— зазначив Марк Елліс, виконавчий директор Міжнародної асоціації адвокатів, котра нещодавно організувала спільний захід разом з Україною та Нідерландами щодо становлення трибуналу.
Деякі експерти з міжнародного права, зокрема Геллер, висловлюють сумніви щодо судів in absentia.
«В міжнародному праві немає жодних заборон на такі процеси, проте це не означає, що вони доцільні»
— пояснює він.
Геллер наводить у приклад Спеціальний трибунал по Лівану, підтриманий ООН судовий орган, створений для переслідування осіб, причетних до вбивства колишнього прем’єр-міністра Лівану Рафика Харірі у 2005 році. Його критикували за величезні витрати — близько одного мільярда доларів для засудження лише чотирьох осіб in absentia. У 2023 році трибунал перестав функціонувати через відсутність фінансування.
Габріеле Хлевицькайте, дослідниця міжнародного кримінального права Амстердамського університету, відзначає, що компетенція цього трибуналу базується на юрисдикції України, яка передбачає можливість проведення процесів in absentia.
«Якщо внутрішнє право України допускає такі процеси, логічно, що і трибунал має подібну можливість»
— підкреслює вона.
Європейський суд для європейського конфлікту
Коли стало очевидним, що трибунал під егідою ООН, про який говорив Сендс безпосередньо після вторгнення, недосяжний, Україна звернулася ближче — до Ради Європи.
РЄ вже має досвід функціонування міжнародного суду — Європейський суд з прав людини. Проте цей суд не є кримінальним і не може переслідувати окремих осіб, адже розглядає лише скарги на порушення Європейської конвенції з прав людини та виносить обов’язкові рішення проти держав-членів. Разом з тим, РЄ спільно з Україною має можливість створити кримінальний трибунал щодо злочину агресії, як було погоджено Зеленським влітку.
«У нас була ця можливість завдяки розширеним частковим угодам»
— пояснив Ендрю Катінг, речник РЄ. Ці угоди дозволяють державам-членам РЄ та іншим країнам офіційно підтримувати трибунал, надавати фінансування та матеріально-технічну підтримку, включно з суддями та прокурорами.
План створення трибуналу підтримали понад 30 країн, серед яких Польща, Нідерланди, Японія та Канада, проте поки що не відомо, скільки з них офіційно приєднаються. Сполучені Штати були вагомим донором на початковому етапі, але адміністрація Трампа пізніше вийшла з проєкту.
Також залишається невизначеним джерело фінансування операцій суду після першого внеску ЄС.
Зеленський закликає розташувати трибунал у Гаазі. Хоча Нідерланди — країна, де базуються МКС, інші ad hoc суди й Євроюст — спочатку запропонували надати для цього приміщення, конкретних пропозицій досі немає.
Майбутнє під знаком невідомості
Рада Європи також створила Реєстр ушкоджень, який фіксує вимоги щодо збитків, пов’язаних із війною. Зібрані докази передадуть міжнародній комісії з претензій, що також організована Радою Європи. Хоча реєстр уже має фінансування від донорів, жоден із цих механізмів наразі не має коштів для компенсації постраждалим.
Декілька країн ЄС додатково підтримали фінансово МКС у розслідуванні ситуації в Україні, а також надають військову допомогу.
Деякі європейські посадовці вважають, що Україна має обрати пріоритет у своїх міжнародних ініціативах.
«Україні доведеться зупинитися на чомусь одному»,
— неофіційно зазначив високопоставлений європейський дипломат у Гаазі, який не був уповноважений давати коментарі пресі, в інтерв’ю.
Трибунал досі не має постійного місця розташування, формальної підтримки поза рамками ЄС і не має обвинувачених, які могли б бути притягнуті до відповідальності. Українські чиновники прогнозують зміни найближчим часом і очікують початку судових процесів уже у 2026 році, проте зацікавлені дипломати та інші учасники залишаються скептичними.
«Путін та (міністр закордонних справ Росії) Лавров помруть на посадах. Вони ніколи не постануть перед судом»,
— упевнено заявив один із високопоставлених нідерландських посадовців, котрий не був авторизований для коментарів пресі.
Водночас, 10 жовтня 2025 року — в третю річницю першої масштабної атаки Росії на енергетичну інфраструктуру України — Росія завдала нових ударів майже 450 безпілотниками та 30 ракетами, спричинивши відключення електропостачання в дев’ятьох регіонах, включно з Києвом. Внаслідок атак поранення отримали понад 20 людей по всій країні, а в Запорізькій області загинула дитина.