Люди збираються в пункті допомоги у Луцьку після масованої російської атаки 6 червня (Державна служба з надзвичайних ситуацій/Facebook)
Місто Луцьк, розташоване на заході України, всього за 90 кілометрів від польського кордону й у Волинській області, раніше уникав масштабних ракетних і дронових атак Росії, які регулярно тероризують міста на сході країни.
Проте за останні кілька тижнів ситуація кардинально змінилася, оскільки РФ посилила повітряні удари по всій Україні. Особливо сильно Луцьк постраждав під час атак 6 червня та через трохи більше місяця — 9 липня.
Унаслідок атаки 6 червня поранення отримали 30 людей, загинуло двоє — 26-річний чоловік та його 24-річна наречена.
Це не був перший випадок, коли в Луцьку завдавали ударів російські ракети і дрони — у серпні 2023 року ракета влучила в місто, забравши життя трьох людей, а майже рівно рік потому внаслідок подібної атаки загинула одна людина, ще п’ятеро отримали поранення.
Однак масштаби останніх атак, очевидне зростання їхньої частоти та загальний контекст активного наростання російських повітряних ударів по всій Україні викликали значне занепокоєння серед мешканців міста.
«Уперше за два з половиною роки життя в Луцьку я пішла в укриття»
— розповіла 26-річна Антоніна Стеценко журналістам вранці після атаки 9 липня, описуючи цей досвід як «жахливий».
«Я прокинулася від звуку удару гіперзвукової ракети “Кинджал” і зрозуміла, що потрібно йти. Найближчим укриттям для мене був собор»
— додала вона.
Близько опівночі над Луцьком пронеслася сильна гроза, але гуркіт грому швидко змінився звуками дронів і вибухів ракет.
«Прокинулася через повітряну тривогу о 1:55 ночі. Між 2 і 3 годиною я вже не могла розрізнити, де гроза, а де повітряна атака»
— розповіла 30-річна мешканка Луцька Ярослава Савош-Давидова.
«Нашим «укриттям» став коридор квартири на четвертому поверсі. Вікна затягнули шторами, квіти прибрали. Було дуже гучно. Оборона працювала»
— додала вона.
«Я чула гучний звук безпілотника “Шахед” і заспокоювала себе тим, що, якщо він пролітає над головою, значить, небезпека минула, і ми живі»
— поділилася Ярослава.
46-річний Кардаш Михайло зізнався Kyiv Independent, що спершу не дуже налякався повітряної тривоги — це стало звичайною частиною життя по всій Україні і не завжди означало масовану атаку.
Однак він змінив свою думку, коли в Telegram-каналах почали повідомляти про ракети, спрямовані у бік Луцька. Він розбудив дружину та 10-річну дитину і пішов із ними до укриття у місцевому театрі.
«Останнього разу (6 червня), коли ракета влучила в житловий будинок, ми не ховалися, але цього разу вирішили піти, бо зробили висновки з попереднього досвіду»
— прокоментував Михайло.
«Усі були приречені на Telegram-канали, читали новини. Спочатку навіть не усвідомлювали, що така велика кількість “Шахедів” була націлена буквально на Луцьк»
— додав він.
Ця атака стала найбільш масштабним повітряним ударом по Україні з початку повномасштабного вторгнення Росії.
За даними Повітряних сил України, російські війська застосували 728 безпілотників типу «Шахед» і макетів, а також сім крилатих ракет Х-101 або «Іскандер-К» і шість ракет «Кинджал».
Українська ППО знищила 296 дронів і всі сім крилатих ракет, натомість 415 безпілотників зникли з радарів.
«Майже всі удари були націлені на Луцьк»
— зазначив голова Волинської ОДА Іван Рудницький.
Міський голова Луцька Ігор Поліщук розповів, що внаслідок атаки постраждали «промислова зона» та гараж, а також назвав цей удар «наймасштабнішою російською атакою» на місто з початку великої війни.
В окремих місцях залишилися лише каркаси будівель, розповіла Тетяна Примачок, редакторка луцького порталу misto.media у коментарі Kyiv Independent. У місті лежали уламки безпілотників.
Можливо, через підвищену обережність місцевих жителів, втрат серед населення цього разу не було. Водночас постає очевидне питання — чому саме зараз такі активні удари по Луцьку?
«Можливо, щоб знову деморалізувати людей? Триггернути посттравматичний стрес у внутрішньо переміщених осіб? Підвищити тривожність бізнесів, що переїхали сюди? Крикнути сиренами, гуркотом і смородом, що тут немає безпечного місця? Тероризувати, щоб люди наступного дня були абсолютно неефективні на роботі?»
— висловила припущення Савош-Давидова.
«Це спроба підірвати тил, адже в місті сконцентровано велику кількість логістики та людей, які допомагають фронту»
— додала вона.
Зі зростанням повітряних атак по всій країні ця теорія отримує додаткове підтвердження.
10 липня Росія другий день поспіль влаштувала масовану атаку на Україну, прогриміли вибухи у столиці та віддалених від лінії фронту містах. Загинули щонайменше двоє людей, 25 отримали поранення — черговий приклад ескалації ударів по цивільних об’єктах.
«Ще у 2015 році поранений солдат у військовому госпіталі сказав мені: “Це війна на виснаження.” І через десять років я шокована, наскільки жорстокими стали методи»
— поділилася Савош-Давидова.