Президент України Володимир Зеленський провів важливі кадрові перестановки в керівництві країни, що свідчить про новий підхід до управління державою. У ранці січня президент призначив на ключові посади відомих посадовців і військових, багатьох із яких раніше ігнорували за часів голови Офісу президента Андрія Єрмака.
Серед основних змін – на чолі переговорної команди тепер перебувають:
- Кирило Буданов – наступник Єрмака та колишній керівник військової розвідки.
- Давид Арахамія – народний депутат, голова фракції президента в парламенті та один із провідних переговорників на початку повномасштабної війни.
Обидва мали тривалий конфлікт із Андрієм Єрмаком. Пропозиція на посаду міністра оборони надійшла до Михайла Федорова, відомого своєю непростою взаємодією з колишнім заступником Зеленського.
Політичний аналітик Олег Саакян відзначає, що такі зміни відбуваються в умовах потреби в альтернативній моделі управління після усунення Єрмака, який контролював усі гілки влади з безпрецедентним впливом. За його словами, ключовими факторами для переорієнтації стали:
- Накопичення внутрішньої напруги в системі.
- Невдоволення деякими кадрами.
- Вимоги, що виникли у зв’язку з війною та переговорами.
У зв’язку з кадровою ротацією Зеленський відкрито говорив про підготовку України до двох сценаріїв: мирного врегулювання або затяжної оборони.
«Якщо наші партнери не примусять Росію припинити війну, тоді буде інший шлях — оборона», – зазначив президент 3 січня, додавши: – «Тому я паралельно перезавантажую всі структури. На всяк випадок».
Люди Зеленського
Призначення Кирила Буданова на посаду керівника Офісу Президента, як вважають експерти, направлене на підтримку дипломатичного курсу, особливо у переговорах зі США щодо припинення війни.
Вже за кілька днів після вступу на посаду він долучився до української делегації в Парижі, де зустрічався з американським спеціальним посланцем Стівом Віткоффом та радником тодішнього президента США Дональда Трампа Джаредом Кушнером.
Присутність Буданова на чолі Офісу президента викликала чимало припущень щодо його політичних перспектив, враховуючи його популярність і часті згадки в рейтингах. За словами політолога Саакяна, він може розглядатися як потенційний наступник діючого президента, оскільки поєднує в собі роль ключового переговорника та гаранта виконання можливих домовленостей.
Буданов має значний досвід проведення переговорів, нещодавно він вів таємні консультації в Абу-Дабі з представниками США і Росії. Його стиль роботи та погляди більш близькі до американських партнерів у порівнянні з попередником, якому складно було знайти спільну мову з новою адміністрацією.
Представник партії Зеленського на правах анонімності поділився, що військова розвідка під керівництвом Буданова передбачала повномасштабне вторгнення Росії, на відміну від інших, які не готувалися до цього. Він неодноразово демонстрував чітку і реалістичну оцінку ситуації.
Майже рік тому незалежне видання Ukrainska Pravda повідомило, що Буданов на закритому засіданні Верховної Ради начебто попереджав про існування екзистенційної загрози для України без початку переговорів до літа. Однак ці заяви спростували в самій військовій розвідці.
На майбутнє Буданову, можливо, доведеться завоювати підтримку громадськості навіть у випадку підписання миру, який не відповідатиме очікуванням народу. Експерти попереджають, що це може підірвати його репутацію.
Ключові цитати
«Ці перестановки виглядають продиктованими короткостроковою або недалекоглядною перспективою, сформованою президентом і його найближчим колом», – упевнена Іванна Климпуш-Цинцадзе, депутат від опозиційної «Європейської солідарності».
Сергій Кислиця, кар’єрний дипломат і один із провідних переговорників України, призначений першим заступником голови Офісу президента.
На економічній панелі також відбулися призначення: колишня заступниця прем’єр-міністра Канади, а нині член Парламенту Крістіа Фріланд стала радницею президента, а Оксана Маркарова, екс-посол України у Вашингтоні, стала радницею з питань відновлення та інвестицій.
Зміни у владі
Президент запропонував кандидатуру Михайла Федорова, нинішнього міністра цифрової трансформації та першого віце-прем’єра, очолити Міністерство оборони.
Федоров — один із наймолодших і найталановитіших міністрів, який залишився на своїй посаді через всі урядові реформи з моменту інаугурації Зеленського у 2019 році. Зараз йому належить керувати міністерством, яке традиційно вважається бюрократичним і сповненим скандалів корупційного характеру.
«Від початку війни Міністерство цифрової трансформації стало активним джерелом інновацій для оборонного сектору України: розвиток ринку виробників озброєння, впровадження безпілотників, сучасних засобів комунікації», — зазначив Зеленський.
Він також підкреслив, що Україна дотримується дипломатичного шляху, але Росія продовжує агресію, що змушує посилити технологічний потенціал і трансформувати сектор оборони.
Діючий міністр оборони Денис Шмигаль погодився перейти в Міністерство енергетики, яке залишалося вакантним понад два місяці після найбільшого корупційного скандалу довкола держкомпанії «Енергоатом». Зеленський також призначив його першим віце-прем’єром. Хоча парламент має затвердити ці рішення, президент діє, ніби зміни вже офіційні.
Деякі депутати та експерти зауважують, що час перебування Шмигаля на посаді міністра оборони був коротким — менше шести місяців, що свідчить про звужений пул кандидатів. Парламент не пропонував альтернатив, а потенційні претенденти вагалися брати на себе таку відповідальність на тлі енергетичного скандалу.
Посади міністра цифрової трансформації та міністра юстиції досі залишаються вакантними.
За словами депутата від «Голосу» Ярослава Юрчишина, результат реформи залежить від мандату, який новопризначені посадовці отримають від президента:
- Достатня довіра і свобода дій можуть стабілізувати систему влади.
- Чи надасть Зеленський потрібні повноваження — основне запитання.
Спецслужби і правоохоронні органи
Нове кадрове розміщення торкнулося й спецслужб, що відіграють ключову роль у протистоянні Росії.
- На чолі військової розвідки став генерал-лейтенант Олег Іващенко, колишній керівник Служби зовнішньої розвідки. Його наступник ще не призначений.
- Керівником Державної прикордонної служби замість Сергія Дейнеко призначено Валерія Вавринюка, а Дейнеко перейшов радником до міністра внутрішніх справ.
- Очільник СБУ Василь Маліук буде звільнений на користь Євгена Хмари, керівника спецпідрозділу «Альфа». Парламент має погодити відставку Маліука, що очікується найближчим часом.
Новина про можливе звільнення Маліука викликала резонанс — відомі командири закликали Зеленського цього не робити, але сам Маліук погодився залишити посаду. Президент пообіцяв, що він займатиметься спецопераціями проти РФ.
Відомий волонтер і активіст Сергій Стерненко висловив думку:
«Звільнення Василя Маліука – величезна помилка, це деморалізує частину суспільства і багатьох військових». Водночас він похвалив Хмару як «вельми достойну і чесну людину» на заміну.
Джерело в Офісі президента інформує, що мають великі плани для Маліука.
Окрім того, Зеленський оголосив плани щодо реформування Державного бюро розслідувань (ДБР), доручивши парламенту підготувати відповідний законопроєкт. Ця реформа є одним із пріоритетів на 2026 рік, визначених у співпраці з Євросоюзом у рамках підготовки України до вступу.
ДБР покликана розслідувати злочини, пов’язані з високопосадовцями, силовиками та прокурорами. Однак агентство часто критикують за лояльність до Офісу президента та часті скандали.
Подальші перспективи
Найновіші перестановки продемонстрували повернення «знайомих облич» на нові посади, але думки опитаних Київською незалежною редакцією фахівців розділилися.
- Іванна Климпуш-Цинцадзе з опозиційної «Європейської солідарності» вважає, що система залишається майже незмінною, оскільки Зеленський просто переставляє тих же людей на інші ролі, дотримуючись старої моделі.
- Вона підкреслила, що це не реальна зміна, а лише короткостроковий підхід.
За словами Ярослава Юрчишина, масштабні зміни зроблені насамперед для «збереження контролю» після усунення Єрмака.
- Хоча президент має обмежений вибір кадрів через небажання залучати осіб поза власним колом, розподіл сильних фігур по різних сферах краще, ніж монополія одного впливового чиновника.
Попереду нові призначення голів обласних адміністрацій, що може позбавити впливу частину колишніх соратників Єрмака.
Водночас Зеленський ніби відкрив двері для осіб, яких Єрмак успішно вивів з політичної арени. Президент зустрівся з колишнім міністром закордонних справ Дмитром Кулебою, назвавши його «частиною команди України» і підтвердивши наміри подальшої співпраці. Щодо його можливого повернення на державну посаду поки що офіційних заяв немає.
Кулеба, один із найвідоміших і ефективних міністрів, був усунутий у 2024 році на тлі розширення впливу Єрмака у зовнішній політиці, де він фактично взяв на себе роль провідного дипломата України.
Заключне зауваження експертів, як вказує Саакян:
«Значно легше змінити кількох міністрів, ніж провести реформу усього державного апарату. Це може стати справжнім випробуванням для всієї системи».