Основні події за 25 липня:
- Україна хоче отримати 10 нових систем Patriot, але має підтвердження лише на 3, повідомив Зеленський
- Трамп натякнув, що санкції проти Росії можуть бути запроваджені раніше від 50-денного терміну
- Зеленський поставив мету виробляти 1000 протидронів на день через зростання атак Росії
- За даними Reuters, Ілон Маск наказав вимкнути Starlink під час контрнаступу України на Херсон у 2022 році
- Україна планує укласти угоди з США на дрони на суму до $30 млрд, сказав Зеленський
- Українські дрони атакували російський хімічний завод у Ставропольському краї — місцева влада та ЗМІ
Президент України Володимир Зеленський розповів журналістам 24 липня, що країна вже отримала три нові зенітно-ракетні комплекси Patriot, але загалом попросила десять.
Патріоти, створені у США, є ключовою ланкою багатошарової системи протиповітряної оборони України і єдина в країні здатна перехоплювати балістичні ракети, які Росія часто застосовує у масованих аероїдних атаках.
«Ми попросили десять», — сказав Зеленський, додавши, що Київ «працює з партнерами над їх отриманням».
«Офіційно мені підтвердили отримання двох систем від Німеччини та однієї від Норвегії»
— зазначив він і додав, що зараз ведуться переговори з Нідерландами про постачання чергової системи.
Це сталося після заяви президента США Дональда Трампа 14 липня про ініціативу за підтримки НАТО та ЄС, в межах якої союзники придбають для України зброю американського виробництва.
Повний комплект системи Patriot з перехоплюючими ракетами коштує понад один мільярд доларів.
Зеленський також повідомив, що «бореться за отримання ліцензії на виробництво» ракет-перехоплювачів для Patriot.
Вашингтон уже поставив до України три батареї Patriot, а Німеччина надала ще три.
Додаткову батарею надала європейська коаліція, проте не всі системи наразі працюють через планове технічне обслуговування.
Трамп натякнув, що санкції проти Росії можуть бути запроваджені раніше від 50-денного терміну
Президент США Дональд Трамп 25 липня дав зрозуміти, що другорядні санкції проти Росії можуть бути введені раніше заявленого ним 50-денного терміну.
«Ми розглядаємо всю цю ситуацію. Можливо, нам доведеться запровадити другорядні санкції»
— сказав він, відповідаючи «можливо» на питання про те, чи може це статися раніше за 50 днів.
Ці заяви прозвучали після третього раунду мирних переговорів між Україною і Росією, що відбулись 23 липня в Стамбулі, тривали менше години і закінчилися черговим відмовою Росії припинити вогонь.
Україна запропонувала провести саміт між Президентом Володимиром Зеленським та Володимиром Путіним до кінця серпня, проте Кремль поки що не погодився.
«Це станеться, але мало статися три місяці тому»
— зазначив Трамп щодо потенційної тристоронньої зустрічі з Зеленським і Путіним.
Зеленський неодноразово заявляв про готовність до прямих переговорів, у тому числі у форматі з участю Трампа і Путіна. Російський лідер, попри заяви про відкритість до переговорів, відмовився брати участь особисто і делегував їх нижчому рівню.
Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков 25 липня заявив, що саміт Зеленського і Путіна малоймовірний упродовж 30 днів, адже спочатку потрібно розробити детальні угоди на експертному рівні.
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган того ж дня повідомив про плани обговорити з Трампом та Путіним можливість проведення переговорів у Туреччині.
Трамп спочатку оголосив 14 липня, що Росія зіткнеться з «жорсткими» другорядними тарифами, якщо не припинить війну в межах 50 днів. Метою санкцій є перекриття доходів Москви від нафти, що становлять близько третини федерального бюджету РФ.
Другорядні санкції спрямовані на треті країни, які ведуть бізнес із РФ, і передбачають, зокрема, 100% мита для товарів, що надходять до США. Якщо такі країни, як Китай, продовжать купувати російську нафту, вони матимуть значні витрати для доступу на американський ринок.
Міністр фінансів США Скотт Бессент 21 липня повідомив CNBC, що Вашингтон сподівається, що європейські союзники підтримають другорядні тарифи для посилення тиску на Кремль.
Зеленський поставив мету виробляти 1000 протидронів на день через зростання атак Росії
Президент Володимир Зеленський 25 липня звернувся до українських виробників дронів із закликом наростити обсяги виробництва, щоб Україна могла запускати щонайменше 1000 захисних дронів щодня.
Ця мета оголошена на тлі зростаючого застосування Росією ударних дронів типу Shahed у атаках на Україну, зокрема, масштабного наступу 9 липня, коли було одночасно випущено 741 повітряну зброю.
«Я зустрічався з представниками цього виробництва та іншими виробниками. Наше прохання — 1000 перехоплювачів на день»
— зазначив Зеленський, підкресливши, що Україна має у визначений термін масштабувати вітчизняне виробництво дронів.
Перехоплювачі призначені для виявлення, супроводу та нейтралізації інших безпілотників чи аерозагроз — це ключова здатність для захисту міст від російських масованих ударів.
За оцінками Служби зовнішньої розвідки України, Москва планує виготовити у 2025 році 30 000 далекобійних дронів та 2 мільйони FPV-дронів (з живою трансляцією від першої особи).
Міністр оборони Денис Шмигаль під час зустрічі у форматі Рамштайн 21 липня повідомив союзникам, що Україні в 2025 році знадобиться 6 мільярдів доларів для покриття прогалин у виробництві зброї.
10 липня Зеленський попереджав, що Росія може розпочати щоденні атаки до 1000 дронів. Генерал-майор Німеччини Крістіан Фройдінг 19 липня заявив, що Москва сподівається запускати 2000 дронів щоночі.
Ілон Маск наказав вимкнути Starlink під час контрнаступу України на Херсон у 2022 році — Reuters
Мільярдер Ілон Маск наказав деактивувати супутникове покриття Starlink над частиною Херсонської області України під час масштабного контрнаступу восени 2022 року, повідомляє Reuters, посилаючись на неназвані джерела, 25 липня.
За інформацією трьох осіб, знайомих із ситуацією, Маск дав вказівку провідному інженеру SpaceX вимкнути покриття поблизу Берислава, де українські війська намагалися оточити російські підрозділи.
Цей крок спричинив втрату зв’язку на передовій — безпілотники уражалися, порушилася координація артилерії. Українське військове джерело повідомило Reuters, що відключення безпосередньо вплинуло на провал операції з оточення.
Пізніше Збройні Сили України звільнили Херсон та інші населені пункти на західному березі Дніпра у листопаді 2022 року, але негайний ефект від вимкнення викликав занепокоєння серед військових у Києві та Вашингтоні.
SpaceX, оператор Starlink, офіційно не підтвердив інцидент. Маск раніше відкидав подібні звинувачення, заявляючи, що ніколи не відключатиме термінали.
«Щоб було максимально ясно, незалежно від того, наскільки я не згоден із політикою України, Starlink ніколи не відключить свої термінали»
— написав він у соцмережі X 9 березня.
Джерела Reuters стверджують, що рішення Маска було продиктоване побоюваннями, що успішний наступ України може спровокувати ядерну реакцію Росії.
Це повідомлення з’явилося через день після глобального збою Starlink 24 липня. Компанія не розкриває причин, але інцидент посилив занепокоєння щодо ролі Starlink у комунікаціях України під час війни.
Лікарні, школи та підрозділи на фронті активно залежать від цієї технології.
Україна планує угоди з США на дрони на суму до $30 млрд, заявив Зеленський
Президент Володимир Зеленський повідомив, що досяг домовленості з президентом США Дональдом Трампом щодо продажу українських дронів Сполученим Штатам.
Він оцінив потенційну угоду у діапазоні від 10 до 30 мільярдів доларів.
Ці новини з’явилися на тлі раніше оголошеної «вигідної для обох сторін» угоди, за якою Вашингтон купуватиме українські безпілотники в обмін на постачання озброєнь з США до України. Адміністрація Трампа також схвалила два потенційні військові продажі Україні на суму близько $330 мільйонів.
«Ця угода вже укладена»
— сказав Зеленський журналістам 24 липня.
Він уточнив, що контроль за майбутніми контрактами з США здійснюватимуть секретар Ради національної безпеки й оборони Рустем Умеров, міністр оборони Денис Шмигаль і радник президента Олександр Камишин.
Україна працює над релокацією частини свого державного виробництва зброї за кордоном і веде переговори з Данією, Норвегією та Німеччиною щодо спільних виробничих проєктів, додав Зеленський.
Президент повідомив, що вже досягнуто згоди з Данією.
«Наприклад, Данія організує виробництво далекобійних дронів. Вони надають додаткове фінансування – 100, 200 або 300 мільйонів доларів. Ці дрони виготовлятимуться там і постачатимуться нам під час війни»
— пояснив він.
«Цей виробничий проєкт — це партнерство 50/50 із приватним сектором. Але після війни вони накопичуватимуть дрони для власних армійських потреб»
— додав президент.
Від початку повномасштабного вторгнення Росії в 2022 році Київ розширив виробництво дронів у всіх сферах — повітряній, наземній та морській — з планом виготовити 30 000 далекобійних дронів у 2025 році.
Гібридні ударні комплекси України — зокрема, безпілотники Palianytsia і Peklo — викликали міжнародний інтерес завдяки своїй здатності здійснювати точкові удари на великі відстані.
1 червня Україна провела безпрецедентну атакувальну операцію «Павутиння», використавши FPV-дрони для удару по чотирьох аеродромах Росії глибоко в тилу ворога.
Українські дрони нібито атакували російський хімічний завод у Ставропольському краї
У ніч на 25 липня дрони атакували кілька регіонів Росії, у тому числі хімічний завод, повідомили місцева влада та незалежні ЗМІ, повідомляє Агентство Astra.
Завод Невінномиський Азот — великий російський хімічний виробник, що входить до групи EuroChem і є одним із провідних виробників азотних добрив та аміаку в Росії.
Він розташований у Ставропольському краї на півдні Росії приблизно за 250 км від кордону з Україною, що дозволяє наносити удари дронами на далекі відстані.
Хімічний завод, який постачає азотну кислоту для виробництва вибухових речовин, таких як октоген і гексоген — важливих компонентів артилерійських снарядів, — зазнав нападу дронами вдруге за два місяці. Після минулої атаки в червні підприємство вже припиняло роботу, повідомляє Astra.
Кадри, що нібито показують момент вибуху на хімзаводі Невінномиський Азот у Ставропольському краї Росії в ніч на 25 липня 2025 року. (Astra)
Михайло Мінєнков, міський голова Невінномиська, заявив, що ситуація на об’єкті «під контролем» і жертв немає. Він не підтвердив, що метою стали саме хімічні підприємства, але закликав мешканців не поширювати фото і відео наслідків удару.
Раніше Міністерство оборони РФ заявило, що системи ППО збили 105 українських дронів за ніч.
Найбільше безпілотників було ліквідовано над Бєлгородською областю — 26, далі — Брянською (25) і Ростовською (23). Додаткові перехоплення зафіксовані в Краснодарському краї (8), Ставропольському краї (5), Курській та Тамбовській областях (по 3), над Воронезькою областю (2) і Орловською (1). Також 9 дронів збили над Азовським морем.
Аеропорти кількох південних російських міст, зокрема Владикавказа, Грозного, Мінеральних Вод, Нальчика, Ставрополя, Тамбова та Сочі, були тимчасово закриті, повідомили авіакомпанії та місцева влада.