Основні події 21 липня:
- Третій раунд мирних переговорів між Україною і Росією призначено на 23 липня, заявив Зеленський
- США та Німеччина погодили постачання п’яти систем ППО Patriot в Україну
- Україна зазнала чергової масованої атаки безпілотників і ракет, в Києві 1 загиблий, 9 поранених
- Велика Британія ввела санкції проти 135 російських нафтових танкерів і двох компаній, пов’язаних із «тіньовим» флотом
- США закликають Європу приєднатися до можливого введення вторинних тарифів на російську нафту
Президент Володимир Зеленський у вечірньому зверненні 21 липня повідомив, що третій раунд прямих переговорів між українською та російською делегаціями відбудеться в Стамбулі 23 липня.
«Сьогодні я обговорював із секретарем Ради національної безпеки та оборони Рустемом Умеровим підготовку до обміну полоненими та ще однієї зустрічі в Туреччині з російською стороною.»
«Умеров доповів, що зустріч запланована на середу. Завтра буде більше подробиць.»
– сказав президент.
Останній раунд прямих переговорів між Україною та Росією проходив 2 червня в Стамбулі, після попередньої зустрічі 16 травня, що стала першою за понад три роки паузи в переговорах.
Раніше того дня Зеленський зазначав, що зустріч буде сфокусована на трьох основних питаннях: поверненні військовополонених, поверненні викрадених дітей та підготовці до саміту лідерів.
«Порядок денний з нашого боку чіткий.»
«Всім зрозуміло, що справді ефективні переговори можуть відбуватися тільки на рівні національних лідерів.»
– написав Зеленський у X.
Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков 21 липня заявив, що Москва підтримує проведення наступного раунду переговорів, хоча стверджує, що остаточної дати ще не погоджено.
Хоча Зеленський готовий до переговорів віч-на-віч, президент Росії Володимир Путін неодноразово відмовлявся брати участь особисто, надсилаючи замість себе службовців нижчого рівня.
Пєсков заявив, що «змін не буде» в складі російської делегації, яку як і раніше очолює помічник Путіна Володимир Мединський. Топ-представники Росії, включаючи міністра закордонних справ Сергія Лаврова, участі не братимуть.
26 червня президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган заявив, що Туреччина працює над організацією зустрічі Зеленського та Путіна, можливо, за участі президента США Дональда Трампа.
Мирні переговори, котрі характеризуються значним розривом у мінімальних вимогах обох сторін, отримали новий імпульс після попередження Трампа 14 липня про запровадження «суворих» тарифів щодо Росії, якщо вона не погодиться припинити війну протягом 50 днів.
Пєсков 20 липня вкотре підкреслив, що цілі Москви у війні залишаються незмінними і повинні бути досягнуті «на полі бою», що є все більш відвертим підтвердженням наміру Росії не зупиняти вторгнення.
Україна пропонувала 30-денне безумовне припинення вогню в обох раундах переговорів — позиція, підтримувана США — але Росія поки що відкидає цю пропозицію.
7 липня перший заступник міністра закордонних справ України Сергій Кислиця сказав, що підхід Росії на зустрічах в Стамбулі більше схожий на ультиматуми, ніж на справжні переговори.
США і Німеччина погодили постачання 5 зенітно-ракетних комплексів Patriot в Україну
Сполучені Штати та Німеччина домовилися доставити п’ять систем протиповітряної оборони Patriot в Україну, повідомив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус 21 липня, посилаючись на дані European Pravda.
Це оголошення відбулося на тлі загострення Росією кампанії дальніх ракетних ударів по Україні, включно з балістичними ракетами, які можуть збивати лише сучасні комплекси Patriot.
Вночі 21 липня російські війська здійснили масову повітряну атаку по Україні — було застосовано 426 безпілотників типу «Shahed» та різні ракети, зокрема повітряно–запущені балістичні ракети «Кинджал», а також крилаті ракети «Калібр» та Х-101.
Під час 29-ї зустрічі контактної групи з питань оборони України (більш відомої як Рамштайнська група на ім’я американської бази в Німеччині) Пісторіус повідомив, що домовленість була досягнута під час його недавньої поїздки до Вашингтона з міністром оборони США Пітом Хегсетом.
Міністр оборони додав, що координація з партнерами стосовно постачання систем триватиме найближчими днями.
Американські системи Patriot є ключовим елементом багатоелементної системи ППО України, здатною перехоплювати балістичні та крилаті ракети, забезпечуючи захист від масштабних ударів по містах.
Цей крок став відповіддю на оголошення президента США Дональда Трампа від 14 липня про ініціативу за підтримки НАТО та ЄС, у рамках якої країни альянсу закуповуватимуть для України американські озброєння.
16 липня Трамп заявив, що постачання Patriot вже розпочато, хоча спочатку міністерство оборони Німеччини заперечувало ці дані.
14 липня прес-секретар уряду Німеччини повідомив, що союзники ведуть переговори про передачу Україні більше трьох систем Patriot.
Вашингтон уже відправив у Україну три батареї Patriot, Німеччина надала ще три, додаткова батарея надійшла від європейської коаліції, хоча не всі системи наразі працюють через планові ротації і технічне обслуговування.
Україна зазнала чергової масованої атаки дронів і ракет, 1 загиблий, 9 поранених у Києві
Президент Володимир Зеленський 21 липня засудив черговий нічний масований ракетно-дроновий удар Росії по Україні, який забрав життя двох осіб і поранив дев’ятьох, назвавши це «наступом на людство».
Повітряні сили України повідомили, що в ході атаки було запущено 450 дронів і ракет, яка тривала кілька годин, при цьому особливо сильно постраждали Київ, західне місто Івано-Франківськ та Харків.
Журналісти на місці подій зафіксували вибухи в столиці України о 2:16 за місцевим часом, а також ще низку вибухів і звуки дронів, що тривали до понад 5 ранку.
Внаслідок обстрілу Києва загинула одна людина, повідомив Ткаченко. Пізніше Державна служба з надзвичайних ситуацій України інформувала про дев’ятьох поранених. Зеленський уточнив, що загиблих по всій країні було двоє, але не вказав, де сталася друга смерть.
Дим заповнив станцію метро «Лук’янівська» у Києві, де люди ховалися від російських дронів, повідомляли місцеві ЗМІ, а у дитячому садку в Дніпровському районі спалахнула пожежа.
Наслідки нічного російського удару по одній із станцій метро Києва, Україна, 21 липня 2025 року. (Анна Донец / Kyiv Independent)
Наслідки нічного російського удару по одній із станцій метро Києва, Україна, 21 липня 2025 року. (Анна Донец / Kyiv Independent)
Чоловік несе собаку у пошкодженій станції метро після російського обстрілу у Києві, Україна, 21 липня 2025 року. (Олексій Філіпов / AFP / Getty Images)
Росія активізувала обстріли в останні тижні, завдаючи ударів по містах, далеко від лінії фронту, використовуючи дрони та ракети.
У західному місті Івано-Франківськ системи ППО працювали, повідомив мер Руслан Марцінків о 3:13 ранку.
«В одному із сіл громади розбиті вікна»
– повідомив він о 5:09 за місцевим часом, додавши, що є дані про постраждалих.
Російські удари тривали в західній області, додав Марцінків о 6:05 ранку.
«Це найбільша атака з початку повномасштабного вторгнення»
– наголосив він.
В інфраструктуру трьох сіл було завдано пошкоджень, є дані про поранених у одному з них, за інформацією ДСНС. Четверо людей, зокрема дитина, отримали поранення.
Польща підняла у повітря винищувачі на початку 21 липня у відповідь на ракетний удар по Україні, повідомило Оперативне командування Збройних сил Польщі.
Польські та союзні повітряні сили задіяли літаки, системи ППО та радари були приведені в режим підвищеної готовності. Останній подібний випадок стався під час масштабної російської атаки 19 липня.
Велика Британія ввела санкції проти 135 російських нафтових танкерів та двох компаній, пов’язаних з тіньовим флотом
21 липня Великобританія запровадила нові санкції, якими обмежила діяльність 135 російських нафтових танкерів і двох судноплавних компаній, пов’язаних із так званим «тіньовим» флотом Росії.
За інформацією уряду Великої Британії, ці танкери з початку 2024 року таємно перевозили нафту на суму 24 мільярди доларів. Одна із підсанкційних компаній має зв’язок з «Лукойлом», одним із найбільших російських нафтовидобувачів.
«Нові санкції додатково розпустять (Президентське) «тіньове» судноплавство Путіна і висмокчуть з Росії життєво важливі доходи від нафти», – заявив міністр закордонних справ Великої Британії Девід Ламмі.
«Поки Путін затягує і гальмує серйозні мирні переговори, ми не будемо стояти осторонь.»
Лондон також зазначив, що продовжуватиме використовувати санкційну політику для посилення тиску на Кремль, перебуваючи при цьому «пліч-о-пліч з Україною».
Цей крок послідував за рішенням Великої Британії 18 липня приєднатися до ініціативи ЄС зі зниження цінового ліміту на морські постачання російської нафти до 47,6 долара за барель замість попереднього ліміту у 60 доларів. Цей ліміт мав на меті зменшити прибуток Москви без порушення світових постачань.
Росія продовжує експортувати нафту, використовуючи «тіньовий» флот танкерів, які працюють під незрозумілою юрисдикцією, за гнучкими прапорами та часто без належного страхування, дозволяючи уникати санкційного тиску Заходу.
За інформацією британського уряду, західні санкції вже скоротили доходи Росії від нафти та газу на третину з 2022 року, і подальші обмеження спрямовані на зменшення можливостей фінансувати повномасштабну війну проти України.
США закликають Європу приєднатися до можливих вторинних тарифів на російську нафту
Міністр фінансів США Скотт Бессент у інтерв’ю CNBC, опублікованому 21 липня, висловив сподівання, що європейські союзники підтримають введення потенційних вторинних тарифів на Росію.
«Російська нафта стикнеться з вторинними тарифами до 100%»
«Я закликаю наших європейських союзників, які багато говорили про це, приєднатися до нас, якщо ми втілимо ці вторинні тарифи.»
– заявив Бессент.
Висловлювання Бессента послідували за заявою президента США Дональда Трампа 14 липня, що Америка введе «жорсткі» тарифи проти Росії, якщо вона не припинить війну в Україні протягом 50 днів.
«Ми називаємо їх вторинними тарифами.»
«Це тарифи приблизно на 100%.»
– сказав Трамп на спільній пресконференції з генеральним секретарем НАТО Марком Рутте у Білому домі.
Вторинні тарифи є санкційними заходами, які спрямовані проти країн чи компаній, які продовжують вести бізнес із санкціонованою державою, накладаючи додаткові платежі за доступ до ринку США або її фінансової системи.
Якщо третя країна, наприклад Китай, продовжуватиме купувати російську нафту, її експорт у США може бути обкладений ще одним тарифом у 100%, суттєво підвищуючи ціни для американських споживачів та ускладнюючи діяльність китайських експортерів.
Трамп, який обіцяв укласти мирну угоду протягом 24 годин після вступу на посаду, дедалі більше розчаровується у затягуванні Росією переговорного процесу.
Стратегія США полягає у посиленні тиску на Москву через обмеження нафтових доходів, які складають приблизно третину федеральних надходжень і є ключовим джерелом фінансування війни.
Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков 15 липня прокоментував погрозу Трампа як «серйозну», але зазначив, що Москва потребує часу для аналізу повідомлення Вашингтона.