Обраний президент Польщі Кароль Навроцький 11 липня звернувся до президента Володимира Зеленського з проханням надати дозвіл на проведення повномасштабних ексгумацій польських жертв Волинської різанини, повідомляє RMF24, хоча цей тривалий у часі процес уже відновився у квітні.
Волинська (Волинська) різанина 1943–1944 років мала місце на території, що нині належить західній Україні, окупованій нацистами під час Другої світової війни. Члени Української повстанської армії (УПА) вбили щонайменше десятки тисяч поляків, а тисячі українців загинули у відповідь.
Під час церемонії у східному польському місті Холм, присвяченій 82-й річниці різанини, Навроцький зауважив, що жертви «не кличуть до помсти, а просять хрест, могилу й пам’ять» і закликав Україну дозволити подальшу роботу на кількох місцях поховань.
«Поляки чекають на правду»
— заявив Навроцький, за даними польського інформаційного агентства RMF24.
Заяви Навроцького прозвучали після відновлення ексгумацій у квітні в знищеному селі Пужники Тернопільської області України. Це була перша така ініціатива з 2017 року, коли Україна запровадила мораторій після хвилі актів вандалізму на польські меморіали в Україні.
Представники Польщі та України згодом оголосили про додаткові ексгумації польських солдатів, загиблих у Другій світовій війні, в Збоїську та прилеглому районі Під Голоском у Львівській області у червні.
Навроцький підкреслив свою моральну відповідальність говорити від імені жертв. Він є професійним істориком і давно наполягає, що Україну не слід приймати до ЄС, доки проблема Волині не буде вирішена, позицію, яку підтримують і інші польські політики з різних політичних таборів.
«Як майбутній президент Польщі, я зобов’язаний говорити їхнім голосом. Ніхто не звільнить мене з цього обов’язку»
— підкреслив він.
Церемонія в Холмі також відзначила початок планування будівництва нового музею, присвяченого вшануванню загиблих.
Волинська різанина — ахіллесова п’ята українсько-польських відносин
В кінці липня, виступаючи на польському телебаченні, міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш нагадав українцям, що, навіть незважаючи на значну підтримку Польщею України у боротьбі з Росією, вона має свої межі.
Україна ніколи не може розраховувати на підтримку Польщі в питаннях вступу до ЄС, якщо «не розв’яже» історичну проблему масових вбивств поляків на українських землях під час Другої світової війни, — наголосив він. Аналогічно, минулої осені заступник міністра Польщі Павел Яблонський заявив, що Україна «не повинна навіть мріяти…
Український посол у Польщі Василь Боднар, який був присутній на заході, нібито висловив підтримку подальшому діалогу та підкреслив важливість вшанування жертв з обох сторін історичних подій.
«Потрібно відкрито говорити про цю історію.»
«Звичайно, слід визнавати злочин злочином. Просити вибачення і вибачатися, але також шанувати пам’ять тих жертв, що того потребують, по обидва боки кордону».
— наголосив він.
Діючий президент Польщі Анджей Дуда нещодавно підписав закон, яким офіційно встановив 11 липня Національним днем пам’яті польських жертв Волинської різанини. Закон був ухвалений майже одноголосно в парламенті і проголошує, що «звірства, вчинені у період з 1939 по 1946 рік», повинні залишатися в національній пам’яті Польщі.
Інститут національної пам’яті Польщі оцінює, що в регіоні Волині, яка зараз є частиною західної України, було вбито близько 100 000 поляків. Українські історики ж стверджують, що внаслідок відповідних акцій стратилися тисячі українців і наполягають на тому, щоб цей конфлікт розглядали як взаємне етнічне насильство, а не геноцид.
Перша ексгумація з 2017 року, проведена в Пужниках, де загинуло від 50 до 120 поляків, була сприйнята як прорив, і обидві країни пообіцяли розширити спільні зусилля.