Нерегульований ринок криптовалют в Україні стає сприятливим середовищем для злочинців, корумпованих чиновників та російських диверсантів, які шукають можливості для експлуатації. Водночас, правильне законодавство може допомогти державі щорічно повертати щонайменше $10 мільярдів втрачених податків та викрадених коштів, йдеться в новому звіті Королівського інституту об’єднаних служб (Royal United Services Institute, RUSI), аналітичного центру.
Україна має один із найвищих у світі показників володіння криптовалютою — до війни 16% населення користувалися криптовалютою або іншими віртуальними активами, що порівнянно з показниками США.
Проте ринок працює у тіні — криптовалюта законна для володіння, але не визнана офіційним платіжним засобом, через що щороку між операторами відбувається торгівля на мільярди доларів, які не оподатковуються.
Регулювання необхідне для допомоги правоохоронцям у швидшому виявленні шахраїв, припиненні відмивання грошей та залученні понад $200 мільйонів податкових надходжень від криптовалютних бірж — онлайн-платформ для купівлі, продажу та торгівлі криптовалютою.
Проте критики побоюються, що надмірна кількість правил може вбити цей сектор.
За даними RUSI, використання криптовалюти стрімко зросло після того, як Національний банк України закрив фінансові кордони країни на початку повномасштабного вторгнення Росії, щоб запобігти виведенню капіталу.
Крім того, багато громадян, які наразі мають обмежені грошові ресурси, надають у користування свої банківські рахунки злочинцям для відмивання грошей за невеликі комісії, іноді лише $120.
Злочинні схеми із залученням «грошових мулів» щомісяця коштують бюджету України близько $24 мільйонів, за інформацією RUSI. Банки стали більш пильними і минулого року закрили 80 000 таких рахунків. Однак злочинці й надалі використовують бідне та вразливе населення, яке збільшується через триваючу війну.
Деякі люди навіть не підозрюють, що їх використовують як «грошових мулів», адже їм навмисно вводять в оману, пояснюючи неправдиві цілі використання їхніх рахунків, розповіла «Київському незалежному» Оксана Ігнатенко, виконавчий директор Центру фінансової доброчесності України та співавторка звіту RUSI.
Головною перепоною для ефективної боротьби з криптозлочинами та їх запобіганням є відсутність чіткого правового регулювання галузі. Без належної підготовки, освіти та законодавчих процедур правоохоронцям і суддям важко рухатися вперед у розслідуванні справ і раніше виявляти правопорушників.
Вперше парламент України проголосував за впорядкування неконтрольованого крипторинку у лютому 2022 року, за кілька днів до початку повномасштабного вторгнення Росії. Однак закон досі не впроваджений, оскільки парламент має спершу ухвалити окремий закон про оподаткування віртуальних активів до кінця року, що є частиною зобов’язань перед ЄС та МВФ.
У зв’язку з відсутністю дієвої системи, російські суб’єкти також використовують криптовалюту на українському ринку, уникаючи відстеження. Це не лише підриває фінансовий сектор України, а й має смертельні наслідки.
За такою тактикою в рамках гібридної війни росіяни продають українським військовим важкі наркотики, розраховуючись криптовалютою, щоб знижувати моральний дух та втягувати в зловживання, повідомляє RUSI.
Російські агенти також платять українським підліткам криптовалютою за здійснення терористичних атак у різних містах країни.
«Це лякає».
«Проте, якби було впроваджено належне регулювання і влада його дотримувалась, вони могли б швидше контролювати подібні проблеми та оперативніше реагувати».
– зазначила Ігнатенко.
Регулювання криптовалютної сфери — новинка для багатьох країн, і наразі не існує універсальної успішної моделі, яку могла б застосувати Україна. Основним викликом є знайти баланс між контролем та захистом прав користувачів криптовалюти, розповів «Київському незалежному» народний депутат від партії «Голос» Ярослав Железняк.
Багато користувачів цінують свободу неконтрольованого ринку й бояться, що регулювання призведе до високих податків — орієнтовно близько 18% — та посилення нагляду з боку держави.
Уряд має історію зловживання інструментами регулювання та правоохоронними органами для рейдів на бізнеси, тому існують побоювання, що крипторинок постраждає від такої самої тиску, якщо Київ не розпочне реформи антикорупційного характеру.
«Якщо не дотримуватись обережності, уряд може налякати стартапи та компанії, і вони почнуть згорнути діяльність»
– заявив «Київському незалежному» Іван Павловський, CEO та співзасновник українського криптомедіа Incrypted.
За його словами, влада не розуміє галузь і розглядає її лише як джерело податкових надходжень, не бажаючи підтримувати розвиток сектору.
«Регулювання вб’є крипторинок, бо ми не в Європі, де регулювання означає правила. Для нас це лише інструмент контролю над ринком»
– додав Павловський.