Розвідувальна служба Норвегії звинуватила Росію у проведенні кібернападу на початку цього року, внаслідок якого був захоплений контроль над гідроелектростанцією на заході країни та відкрито шлюз для спуску води протягом чотирьох годин.
Норвезька служба безпеки поліції (PST) повідомила, що кібератака у квітні була спрямована на гідроспоруду Бремаґер поблизу міста Свельген, у результаті чого було випущено 500 літрів води за секунду до моменту виявлення і припинення атаки. Рівень води у дамбі був набагато нижчим за рівень, що викликає повінь, що запобігло травмам та пошкодженням.
Служба безпеки пов’язала атаку в квітні з Москвою, що є рідкісним випадком офіційного покладання відповідальності за подібні дії на Росію.
«Протягом минулого року ми спостерігаємо зміну активності проросійських кіберугруповань», — заявила 14 серпня начальниця PST Беате Ганґас, повідомляє Reuters. «Мета таких операцій — впливати й викликати страх та хаос серед населення. Наш російський сусід став більш небезпечним».
У день атаки на платформі Telegram з’явилося трихвилинне відео з водяним знаком проросійської кіберзлочинної групи. Крипос, підрозділ поліції Норвегії, що бореться з організованою злочинністю, розповів виданню Aftenposten, що ця група об’єднує кількох кіберзлочинців і вже була пов’язана з раніше скоєними атаками на західні компанії.
Ганґас також попередила, що «російські спецслужби витрачають значні ресурси на виявлення, налагодження контактів та вербування агентів у Норвегії. Громадяни Норвегії можуть стати для них цінними джерелами інформації».
Норвегія, яка отримує більшість електроенергії з гідроенергетики, раніше попереджала про загрози для своєї енергетичної інфраструктури. Країна має спільний кордон з Росією протяжністю 198 кілометрів, включно з єдиним відкритим пунктом пропуску Шенгенської зони у Сторскозі.
Посольство Росії в Осло відкинуло заяви PST, назвавши їх «безпідставними та політично мотивованими».