Північноатлантичний альянс розпочав виконання місії «Східний дозор» після прибуття французької авіації до Польщі. Це сталося у відповідь на порушення польського повітряного простору російськими безпілотними літальними апаратами, про що 13 вересня повідомив Генеральний штаб Польщі.
У супровідному повідомленні на платформі X Генеральний штаб оприлюднив відеозапис, на якому зображено французький транспортний літак A-400, що перевозить озброєння для винищувачів Rafale. За повідомленнями, ці винищувачі вже перебувають на польській території.
У повідомленні Генерального штабу наголошується, що інцидент із проникненням дронів не був поодиноким, а є частиною наростаючої ескалації агресивної політики Росії, спрямованої проти всієї східної ділянки НАТО.
При цьому підкреслюється, що місія «Східний дозор» є не просто новою ініціативою, а чітким сигналом про непорушність кордонів Альянсу та пріоритетність безпеки його громадян.
Генеральний секретар НАТО Марк Рутте 12 вересня оголосив про запуск цієї ініціативи, зазначивши під час спілкування з журналістами, що вона посилить гнучкість та боєздатність позиції Альянсу та підтвердить готовність оборонного блоку до захисту.
До активів місії залучені такі ресурси країн-членів:
- Чехія: гелікоптери Мі-171S
- Данія: два винищувачі F-16 та фрегат протиповітряної оборони
- Франція: три винищувачі Rafale
- Німеччина: чотири винищувачі Eurofighter
Північна Ірландія також висловила готовність надати підтримку.
Генеральний штаб підкреслив, що ця ініціатива є конкретною відповіддю, що демонструє єдність Альянсу та здатність реального захисту кордонів.
Ініціатива була оприлюднена всього через кілька днів після того, як Росія спрямувала до польського повітряного простору не менше 19 безпілотних літальних апаратів, які викликали пошкодження житлових будівель.
Поліція Польщі вперше за часів участі у НАТО задіяла військові ресурси, збивши кілька дронів із застосуванням ракет Sidewinder, вартість кожної з яких сягає близько 400 тисяч доларів.
Європейські виробники озброєнь наразі звертають увагу на Україну у пошуках доступніших рішень протидії безпілотникам, таких як перехоплюючі дрони та засоби електронної боротьби.
Проникнення дронів створило напруженість серед європейських країн та поставило під сумнів здатність НАТО ефективно протистояти російським безпілотним атакам. Київ заявив про готовність надати військово-технічну підтримку союзникам, зокрема навчальні програми та технології, пов’язані з дронами.
У 2024 році Росія активізувала безпілотні атаки на Україну, з тисячами літальних апаратів, що пролітають над країною щомісяця. Українська столиця попереджає, що кількість таких дронів може найближчим часом досягти 1 000 за ніч.
На тлі цих подій Естонія тимчасово заборонила польоти вздовж свого східного кордону з 20:00 до 07:00 ранку, повідомив 12 вересня Естонський громадський мовник.
Це дозволить Збройним силам Естонії ефективніше проводити детальне повітряне спостереження та проводити навчальні маневри. Заборона пов’язана з обстрілами безпілотниками поблизу кордонів між Україною і Росією.
Посол США при ООН Дороті Шіа 12 вересня на засіданні Ради Безпеки ООН заявила про готовність захищати
“кожен сантиметр території НАТО”.
Ці слова, за оцінками спостерігачів, мали на меті заспокоїти союзників після критики на адресу президента США Дональда Трампа, який раніше припустив, що інцидент з порушенням повітряного простору міг бути помилкою.
Шіа додала, що
Росія посилила свої бомбардування в Україні після зустрічі Трампа з президентом Росії Володимиром Путіним у Алясці 15 серпня.
Вона наголосила, що ці дії, а також нинішнє порушення повітряного простору союзника США — навмисне чи ні — свідчать про зневажливе ставлення до добросовісних зусиль США завершити конфлікт.