В Україні вже кілька років тривають розмови про необхідність впровадження системи накопичувальних пенсій. Минулого року Верховна Рада навіть розглядала відповідний законопроєкт, однак народним депутатам забракло голосів для його ухвалення. Про це повідомляє «Полтавська думка», що публікує новини Полтави.
«Полтавська думка» пише, що сьогодні в області діють два рівні пенсійної системи з трьох можливих. Перший – солідарний. Його принцип полягає в тому, що нинішні працівники утримують тих, хто вже вийшов на пенсію. Роботодавці щомісяця перераховують за кожного працівника єдиний соціальний внесок, який поповнює Пенсійний фонд.
Третій рівень системи – добровільно-накопичувальний. Ті, хто прагнуть отримувати додаткові кошти після виходу на заслужений відпочинок, можуть самостійно обрати недержавний пенсійний фонд і перераховувати туди внески на добровільній основі.
За даними Головного управління Пенсійного фонду в Полтавській області, 72 % усіх отримувачів виплат становлять пенсіонери за віком — це понад 290 тисяч осіб станом на 1 липня 2024 року. Середній розмір пенсійної виплати в регіоні становить 5899 гривень.
Загалом в області пенсію отримують близько 405 тисяч людей. З них:
- 31 % отримує від 3001 до 4000 гривень;
- 23 % – від 4001 до 5000 гривень;
- 29 % – у межах від 5001 до 10 тисяч гривень;
- і лише 14 % – понад 10 тисяч гривень.
Суть накопичувальної системи
25 квітня 2024 року Верховна Рада розглядала законопроєкт №9212 «Про накопичувальне пенсійне забезпечення», який передбачав запровадження другого рівня – загальнообов’язкового накопичування. За ухвалення документа натиснули кнопки 214 народних депутатів, але для позитивного рішення не вистачило 12 голосів. Відтак документ відправили на доопрацювання.
На початку 2025 року Міністерство соціальної політики повідомило, що триває узгодження фінансових параметрів законопроєкту з Мінфіном. За попередніми прогнозами, після технічної підготовки перші накопичення українці зможуть робити не раніше 2026 року.
Міністерство соціальної політики пояснює, що нова модель не замінюватиме солідарну систему, а лише доповнюватиме її. Солідарна частина має гарантувати близько 40 % від середнього заробітку людини, а накопичувальна забезпечить ще приблизно 20 %. Загальний внесок на другий рівень планують визначити на рівні 9 % від заробітної плати, але працівники зможуть добровільно збільшувати відсоток і, відповідно, майбутній розмір своєї пенсії.
Що відбувається з реформою зараз
До кінця літа 2025 року обов’язкову накопичувальну систему так і не запровадили. У липні відбулася ротація уряду, і новий склад Кабміну знову повернувся до пошуку фінансового інструменту, який дозволив би захистити пенсійні накопичення від інфляції. Міністр соціальної політики, сім’ї та єдності Денис Улютін наголосив, що головна умова успішної реформи – гарантія збереження внесених коштів громадян. Він зазначив, що попередні моделі не враховували можливі ризики, адже коли держава спрямовує пенсійні кошти у власні облігації, це може створювати приховане боргове навантаження у майбутньому.
Подібної думки дотримувався й очільник Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Руслан Магомедов. На його переконання, спрямування пенсійних коштів у державні облігації призведе до зростання боргового тиску на бюджет через виплату відсотків за цими паперами.
Облігації внутрішньої державної позики, або ОВДП, — це цінні папери, які держава розміщує всередині країни, гарантуючи їх власникам повернення номінальної вартості та нарахованого доходу. Фактично це своєрідна «позика» державі: людина надає кошти на певний термін і згодом отримує їх назад із прибутком. На відміну від банківських депозитів, держоблігації зазвичай мають вищу дохідність і не передбачають сплати податків із доходу та військового збору.
Чи справді українцям потрібна накопичувальна пенсія
На думку адвокатки Адвокатського бюро «Івана Хомича» Олени Воронкової, чинна солідарна система має низку недоліків. Вона вказує, що роботодавці змушені сплачувати 22 % від заробітної плати працівника як єдиний соціальний внесок, але навіть такі відрахування не гарантують гідного забезпечення після виходу на пенсію. У результаті більшість пенсіонерів отримує лише близько 40 % середньої заробітної плати в регіоні.
Фахівчиня також зауважує, що через демографічні зміни та скорочення кількості працездатного населення співвідношення між працівниками та пенсіонерами може стати критичним уже протягом найближчих 5–10 років. За її словами, якщо тенденція збережеться, на одного працюючого припадатиме один пенсіонер, що поставить під загрозу стабільність солідарної системи та здатність держави виплачувати пенсії у нинішньому вигляді.