Стоматит – це запальне захворювання слизової оболонки ротової порожнини, яке може бути викликане різноманітними чинниками і проявлятися різними формами. Найпоширеніші причини виникнення стоматиту включають:
- травматичні ушкодження, що виникають через прикушення або гострі краї пломби чи зубів;
- різні інфекції, серед яких вірусні, бактеріальні та грибкові збудники;
- недостатній рівень гігієни ротової порожнини;
- алергічні реакції на харчові продукти, медикаменти або матеріали, з яких виготовлені протези;
- системні захворювання, які послаблюють імунний захист організму;
- нестача вітамінів та мінералів;
- зниження імунної відповіді після перенесених хвороб або медичного лікування;
- шкідливі звички, такі як паління та надмірне вживання алкоголю;
- гормональні зміни, що виникають під час вагітності або менопаузи.
Основними збудниками стоматиту є:
- віруси, зокрема вірус герпесу;
- бактерії, серед яких стрептококи та стафілококи;
- грибкові організми роду Candida.
Розрізняють кілька основних видів стоматиту:
- Афтозний стоматит;
- Герпетичний стоматит;
- Кандидозний стоматит;
- Травматичний стоматит;
- Катаральний стоматит;
- Бактеріальний та виразковий стоматит.
Клінічні симптоми, які супроводжують стоматит, включають:
- біль різної інтенсивності та дискомфорт у порожнині рота;
- почервоніння та набряклість слизової оболонки;
- утворення виразок, пухирців або білого нальоту;
- підвищене слиновиділення;
- неприємний запах із рота;
- ускладнення при жуванні та ковтанні їжі;
- загальні симптоми, такі як підвищена температура тіла, слабкість, збільшення лімфатичних вузлів, особливо при важких інфекціях.
Діагностичний процес при стоматиті складається з таких основних кроків:
1. Збір анамнезу та з’ясування наявності супутніх захворювань.
2. Візуальний огляд слизової оболонки рота.
3. Проведення лабораторних досліджень відповідно до показань.
Серед лабораторних методів діагностики використовують:
- бактеріологічний посів або полімеразну ланцюгову реакцію (ПЛР) для виявлення збудника;
- загальний аналіз крові;
- аналіз рівня глюкози в крові;
- алергічні тести при підозрі на алергічний компонент захворювання.
Для ефективного лікування стоматиту застосовують комплексний підхід.
Місцеве лікування включає:
1. Використання антисептичних розчинів для полоскання ротової порожнини.
2. Нанесення гелів та мазей безпосередньо на уражені ділянки.
3. Застосування спреїв для обробки складнодоступних місць.
4. Прийом таблеток для розсмоктування у разі потреби.
Зазвичай рекомендують такі засоби:
- антисептики, такі як хлоргексидин або мірамістин;
- гелі типу холісал або метілурацил;
- спреї, що містять анестетик і антисептик;
- трав’яні відвари ромашки, календули або дубової кори.
Системна терапія передбачає використання:
- противірусних препаратів при герпетичній інфекції;
- протигрибкових засобів при кандидозі;
- антибіотиків лише при підтвердженій бактеріальній інфекції;
- протизапальних і знеболювальних ліків при вираженому болю;
- антигістамінних препаратів при алергічному компоненті;
- вітамінних комплексів та імуномодуляторів для підтримки організму.
Особливості лікування у дітей включають:
- застосування тільки засобів, дозволених для певного віку;
- обробку слизової оболонки розчинами за допомогою ватного тампона у немовлят;
- призначення протигрибкових або противірусних препаратів за необхідності;
- забезпечення достатнього питного режиму та м’якої дієти.
Для дорослих лікування проводять з урахуванням загального стану і типу стоматиту.
Додатково застосовують народні засоби як підтримуючий метод, серед яких:
- полоскання содово-сольовими розчинами;
- використання відварів ромашки або календули для полоскань;
- аплікації з настоянкою прополісу;
- вживання соків капусти чи моркви як джерела природних вітамінів.
Профілактичні заходи, що сприяють зменшенню ризику розвитку стоматиту:
- Регулярне дотримання ретельної гігієни ротової порожнини.
- Періодичні огляди у стоматолога з метою профілактичного контролю.
- Збалансоване харчування та прийом необхідних вітамінів.
- Попередження травм слизової оболонки та своєчасне усунення джерел подразнення.
- Підтримку імунної системи здоровим способом життя.
- Вживання достатньої кількості води для природного очищення рота.
- Миття рук перед їжею та після перебування у громадських місцях.
Негайно звертатися до лікаря слід у разі:
- підвищення температури тіла понад 38 °C або загального значного погіршення самопочуття;
- якщо виразки не гояться більше 5–7 днів;
- наявності інтенсивного болю, який ускладнює прийом їжі чи пиття;
- появи гнійного вмісту або сильного неприємного запаху з рота;
- частих рецидивів стоматиту;
- швидкого поширення висипань слизовою оболонкою рота.