Війна між США та Ізраїлем проти Ірану загнала українських фермерів на межу кризи: поставки добрив вичерпуються, що загрожує зменшити врожайність до 20% у цьому році.
Основні факти та механізми впливу:
- Під час посіву весняних культур, зокрема кукурудзи та пшениці, аграрії стикаються з дефіцитом азотних добрив обсягом близько 200 000 тонн.
- Мова йде про такі види добрив, як карбамід (сечовина) та аміачна селітра, які вносять у ґрунт перед сівбою для забезпечення здорового та рясного росту культур — приблизно 80% виробленого врожаю Україна експортує.
- Дефіцит головним чином спричинений блокуванням Іраном судноплавства в Ормузькій протоці після ударів США та Ізраїлю по Тегерану 28 лютого, внаслідок чого була паралізована близько третини морських поставок добрив.
- Україна не може вчасно імпортувати достатньо добрив для покриття потреб, тоді як внутрішнє виробництво практично вполовини знизилось у порівнянні з минулим сезоном через атаки Росії на енергетичні об’єкти та інфраструктуру.
- Тим часом Росія — один із лідерів на ринку добрив — отримує переваги, оскільки її постачання не порушені блокадою.
Економічні наслідки для фермерів і сектору:
- Ціни на добрива зросли приблизно на 30%. За таких умов обтяжені фінансово фермери змушені або брати на себе додаткові витрати, або зменшувати норми внесення добрив, що може негативно вплинути на врожайність і підсилити тиск на аграрну економіку.
- Минулого року Україна отримала від експорту продовольчої продукції 22,71 млрд дол. США, що зробило сільське господарство одним із найбільш прибуткових секторів і дало близько 10% ВВП. Експорт агропродукції забезпечує більшу частину валютних надходжень країни, ніж будь-яка інша категорія.
- За підрахунками Українського клубу аграрного бізнесу (UCAB), падіння врожайності на 20% може скоротити валютні надходження на 4–5 млрд дол. США, а втрати для державного бюджету сягнуть 800 млн–1 млрд дол. за рік.
Операційні та безпекові ускладнення:
- Повномасштабне вторгнення Росії вже різко скоротило прибутковість агрокомпаній; загроза мінної небезпеки обмежує доступ до приблизно 23% українських угідь.
- Сувора зима цього року також відсунула строки посівної на кілька тижнів, а зростання цін на паливо — яке складає близько 15% собівартості вирощування культур — зменшило маржу фермерських господарств.
- Блокада Ормузької протоки ускладнює не лише імпорт добрив, але й експорт: Україна втратила можливість продавати зерно до ОАЕ, Катару, Бахрейну та Кувейту, які разом імпортують близько 5 млн тонн українського зерна на рік. Це може спричинити надлишки зерна в Україні, падіння внутрішніх цін, брак місця для зберігання та фінансові втрати для сільгоспвиробників; у разі погіршення ситуації агробізнеси можуть вдаватися до скорочення персоналу.
Оцінки та сигнали від галузевих організацій:
«Фермери наразі працюють у режимі виживання, використовуючи запаси, накопичені за зиму»
Олег Хоменко, генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу
«Якщо ланцюжки постачання не стабілізуються до кінця квітня або початку травня, фермери будуть змушені різко скоротити норми внесення. Такий брак живлення може призвести до прогнозованого зниження врожайності на 15–20% по ключових зернових культурах, особливо кукурудзі та пшениці»,
- додав він.
Запити галузі до держави:
- Хоменко не впевнений, що державні програми достатньо допомагають утримати агропромислових виробників на плаву. Діючі ініціативи, наприклад програма пільгових кредитів
- «Доступні кредити 5-7-9%», за його словами, не покривають утричі зростілі витрати на виробництво.
«Немає активних субсидій чи державних втручань, спрямованих саме на подолання дефіциту добрив», — - зазначив він.
- UCAB лобіює:
1. скасування імпортних мит на азотні добрива;
2. спрощення морських правил безпеки для хімічних вантажів.
Проте ці заходи ще не були впроваджені.
Усі озвучені дані та висновки відображають поточний стан ситуації з постачанням добрив, економічними ризиками для аграрного сектору та кроками, які обговорюються владою й галузевими асоціаціями для пом’якшення негативних наслідків.